fbpx

Дружина на мене образилася, бо я не хочу її брати на весілля своєї дочки від попереднього шлюбу. Але я не хочу всім родичам Марусі показувати свою на вісім років старшу Анну. Просто, коли ми з нею розписалися, то були ще в розквіті сил, а зараз я ще виглядаю досить гарно і молодо, а ось про мою Анну такого не скажеш. Та й не хочу я лишній раз, щоб Маруся моя самоствердилася, бо виглядає вона в свої роки дуже гарно. Я за нею в соцмережах “підглядаю”, тому все знаю

Дружина на мене образилася, бо я не хочу її брати на весілля своєї дочки від попереднього шлюбу. Але я не хочу всім родичам Марусі показувати свою на вісім років старшу Анну.

Просто, коли ми з нею розписалися, то були ще в розквіті сил, а зараз я ще виглядаю досить гарно і молодо, а ось про мою Анну такого не скажеш.

Та й не хочу я лишній раз, щоб Маруся моя самоствердилася, бо виглядає вона в свої роки дуже гарно. Я за нею в соцмережах “підглядаю”, тому все знаю.

А ось моя Анна як викладе щось у тому фейсбуці, то хоч стій хоч падай.

З Марусею я розлучився, коли нашій дочці було дванадцять років. Скажу так – не зійшлись характерами.

Маруся була і є, що приховувати, дуже гарною. Признаюся, я сильно ревнував, хоч і приводів вона мені не давала. Яскрава зовнішність, красиве волосся і вміння гарно одягнутись, робили все проти мене. Я злився, чому вона так гарно одягається, якщо просто йде в офіс.

Маруся і мене любила зі смаком одягнути, ну є в неї таке, і цього не забереш.

Ось моя ревність і довела нас до розлучення.

Я, щоб показати Марусі, який затребуваний, одружився за пів року після розлучення. Анна ніколи не була видною, але мені було з нею добре. В Анни також є дочка від попереднього шлюбу, а спільних дітей в нас немає.

Я допомагав своїй дочці по можливості. Але вони цього і не потребували. Сама Маруся круто піднялась кар’єрними сходами тому фінансова частина в них була хороша, на відміну від моєї.

А, ще забув написати, Анна, так вийшло, на вісім років від мене старша. Але тоді, на початку ця різниця не відчувалася. А ось зараз дуже. Дійшло до того, що мені з Анною соромно разом кудись йти.

Живемо ми в іншому містечку від моєї попередньої сім’ї, тому ніхто з рідних та друзів нічого не знає про моє життя.

Але недавно я дізнався що моя дочка Улянка виходить заміж. Мене, як батька, звісно запросили і мою Анну вписали в запрошення. Сама Анна зраділа, давай обговорювати, хто, в чому, куди. А я відразу ж їй сказав, що хоч вона і вписана в запрошення, та зі мною вона не поїде, бо я буду за столом сидіти з мамою Уляни, а не з нею.

Якщо чесно, мені соромно показати всім знайомим Анну. Вона не така красива як моя колишня, бо вік зробив своє. Маруся ж світиться від щастя, в неї другий чоловік бізнесмен, якою вона і сина подарувала.

Мені ж нема чим тішитися. Я без Марусі нічого в тому житті не досягнув. Нетреба було мені тоді розлучатися. Можливо, в мене б краще склалося життя.

А так, маємо те, що маємо…

А що б ви мені порекомендували робити? Брати Анну з собою, чи залишити її дома?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page