Дружина отримала у спадщину квартиру в райцентрі, знайшла чоловіка мрії всього її життя і подала на розлучення. Синочок, Василько, йому тоді було 5 років, зі мною лишився.
Спочатку важкувато було, дитина маленька, господарство – хата, корова, город, робота… Василько хворіє, і я вдома сиджу, потім садок, школа, його футбольні змагання і поїздки.
Від дружини близько трьох років ні слуху, ані духу, із сином не спілкується.
А знаєте, я тепер дуже їй за це вдячний, бо у школі з навчання перший і вдома вже мені справжній помічник.
Удома посуд та частина прибирання на ньому, зпо господарству за все хватається, тварин годує. Зараз Вася у третьому класі навчається.
Дякую дружині за те, що пішла. Пишу з метою похвалитися, так дійсно похвалитися. Тато може чудово виховати дитину! А моє щастя ще попереду, я в це вірю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
