fbpx

Дружина Соломія у мене найкраща! Вона на 15 років за мене старша, має бізнес і повністю забезпечує нашу щасливу родину. І я через це абсолютно не переймаюся! Займаюся саморозвитком, ходжу в спортзал і басейн – я маю підтримувати форму щоб бути гарним для моєї коханої. От тільки рідня й друзі вже “заїли” насмішками й докорами. Зарплата у мене дуже непогана – тисяча доларів

Дружина Соломія у мене найкраща! Вона ан 15 років за мене старша, має бізнес і повністю забезпечує нашу щасливу родину. І я через це абсолютно не переймаюся! Займаюся саморозвитком, ходжу в спортзал і басейн – я маю підтримувати форму щоб бути гарним для моєї коханої.

От тільки рідня й друзі вже “заїли” насмішками й докорами, що ми живемо не так, що я не чоловік. Ну от яка їм різниця??? Ось моя історія.

Я жив як усі. Ходив на роботу, спілкувався із друзями, намагався будувати стосунки. Почну, мабуть, із роботи. В університеті я отримав вищу освіту і мені світила більш-менш цікава посада, офісне життя, словом, нічого особливого. Але через півтора року мені це все сильно надоїло.

Я придивився до альтернативних джерел доходу, шарудів в Інтернеті і навіть розмовляв із деякими успішними людьми. І мені пощастило. Зараз я отримую пасивний дохід в одній справі практично нічого не роблю. Ні, яхт та вілл у мене немає. Але зарплата у мене дуже непогана – тисяча доларів.

Із дівчиною, з якою я вже розлучився, теж були проблеми. Вона хотіла сім’ю, хотіла традиційних стосунків. Ну, ви знаєте яких: я заробляю, а вона витрачає. Ми винаймали вдвох квартиру, яку повністю оплачував я. Їжа, комуналка теж входили в ряд моїх обов’язків і це було, як так і треба.

Крім того, відпочинок, якісь подарунки та романтичні моменти, розваги. Це все не безкоштовно, як ви самі знаєте. Ну а чиї це проблеми? Звісно ж, чоловічі.

Моя колишня теж працювала, ви не подумайте. Але її гроші – це її гроші, а мої гроші – це наш сімейний бюджет. Який, до речі, мені навіть не дозволялося витрачати на свій розсуд. Я любив її не за зовнішність, повірте, були почуття. Але лише тепер я усвідомлюю всю нелогічність у жіночій поведінці.

Вона могла витратити купу своїх грошей на дорогі ганчірки та косметику. Хоча вдома ходила без макіяжу, взагалі у звичайних домашніх речах. Постає питання, для кого весь цей фарс? Для співробітників на роботі і випадкових перехожих? Не зрозуміло.

Я ж, у свою чергу, на одязі економив, ходив в тому самому. Що моїй колишній дівчині дуже не подобалося. “Соромно з тобою вийти на люди” – ось так вона мені говорила. Бідолашній доводилося піввечора чепуритися вдома, щоб потім ми йшли кудись за мій рахунок і я при цьому був ще винен. Як це працювало в її голові, я гадки не маю.

Одного разу я просто зрозумів, що так не піде. Складно грати в одні ворота, одержуючи натомість лише образливі коментарі та закиди в тому, що я недостатньо успішний.

Тому після розставання я не поспішав когось шукати, а почав займатися собою. Пішов до зали. Типовим качком ставати не хотілося, але активні тренування зробили мою фігуру досить привабливою. Прес із кубиками, як у фільмах.

Потім я змінив гардероб. Викинув усі безглузді старі футболки, звернув увагу на стильні однотонні речі, що вдало підкреслюють фігуру. Ніколи не думав, що це важливо, але мій новий образ мені дуже сподобався. І навіть надихнув.

Я почав часто з’являтися у компанії друзів, але лише тих, хто сам став більш-менш успішним. Знайомився з новими людьми, дізнавався їхні історії. Звісно ж, у мене були недовгі романи. Адже це частина життя, вірно? Але моє «холостяцьке» життя закінчилося після того, як я познайомився зі Соломією.

Вона на стільки мене зачепила, що я зробив коханій пропозицію і ми рік тому розписалися. З того часу я ні з ким не фліртую, не сиджу на сайтах знайомств і навіть не питаю номера телефонів у молоденьких дівчаток. Все це у минулому.

Справа в тому, що з Соломією у нас різниця у віці трохи більше 15 років. І вона мене цілком усім забезпечує. Чи я думав, що зі мною це колись станеться? Та ніколи! Більше того, я зневажав подібних чоловіків, вважаючи їх не чоловіками навіть, а кишеньковими собачками у літніх бабусь.

Але тепер я змінив свої погляди і мені дуже подобається таке життя, нічого не бачу в цьому поганого. Соломія – жінка красива, має свій бізнес до того ж. Сама вона дуже струнка, ходить на йогу і іноді медитує. Внутрішньо ми з нею по-справжньому близькі.

Та й взагалі, жінка, якій щойно виповнилося 50, апріорі залишається молодою. Якщо, звичайно, стежить за собою і не працює, як тяговий кінь.

Тепер уже я не почуваюся «боржником» у стосунках. Я взагалі не розумію фразу «даремно витратила на тебе час» при розлученні. Ми наче любили одне одного, а не займалися інвестуванням. Що ти там витратила? І своїй новій жінці я ніколи подібної нісенітниці не скажу.

Повторюся, у мене є свої кошти і забезпечити себе і свою кохану жінку я можу від і до. Але мені це не потрібно. Ми живемо у Соломії і всі інші витрати теж вирішуються за її рахунок. Хоча мені іноді подобається купувати їй відносно невеликі подарунки, типу тієї самої сукні чи парфумів. Просто тому, що вона стала мені рідною людиною.

От тільки рідня й друзі вже “заїли” насмішками й докорами, що ми живемо не так, що я не чоловік. Ну от яка їм різниця??? Це моє життя і я його господар.

Чи погана я людина? Не думаю, адже на мене не витрачаються останні гроші. І я не вимагаю дорогих презентів, поїздок, уваги. То хто ж я? Напевно просто чоловік, який відповідає всім сучасним стандартам. Рівним правам у чоловіка й жінки. Я маю право бути щасливим, а в неї є право й можливість робити мене таким.

І в такому житті я не бачу ніякого негативу, з жодної зі сторін. Нарешті я почав трохи розуміти дівчат. Те, якого життя вони вимагають від своїх чоловіків. Ось тільки досі мені не зрозуміло, навіщо час від часу вони раптово можуть влаштовувати сцени, докоряють. У мене таке влаштовувати Соломії немає ніякої потреби. Всім добра й миру!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

You cannot copy content of this page