Дуже складно жити з людиною, у якої “яжмати” зашкалює. Просто неможливо. Ось така моя сестра. Я дорожила взаєминами з сусідами, ми жили мирно, поки Діана не ввімкнула свою “яжмати”, про мене сестра зовсім не подумала.
На жаль, я поки ніяк не можу виправити цю ситуацію.
Батьки залишили нам з сестрою Діаною в рівних частках двокімнатну квартиру. Спочатку ми жили разом, потім вона вийшла заміж і з’їхала до чоловіка, а я залишилася на квартирі. Це був прекрасний час, коли ти сама, сама собі господиня, робиш, що і коли хочеш. Звичайно, я розуміла, що через якийсь час з квартирою потрібно буде щось вирішувати, але на той момент все складалося добре.
Через два роки Діана розлучилася і разом з дитиною повернулася на квартиру до своєї кімнати. Тут я і зрозуміла, що у сестрички комплекс яжматері з’явився. Сваритися ми з нею почали щодня. Я голосно ходжу, не так мию посуд, не там залишаю гребінець, займаю ванну невчасно – все роблю не так. Я теж мовчати не стала. Те, що вона народила, не дає їй якихось привілеїв.
– Могла б і допомогти з дитиною, сестра називається!
– А нормально попросити не пробувала? Я тобі чимось зобов’язана або як?
– Та вже й здогадатися б могла, що мені потрібна допомога. І взагалі зобов’язана, це наша спільна квартира, а ти тут жила сама два роки в своє задоволення!
Подібні діалоги у нас відбувалися щодня. Всі їй щось повинні, всі їй зобов’язані, чоловік у неї мекаюча тварина, я егоїстка, одна вона в білому пальто найрозумніша. Згодом я навчилася не вступати у конфлікти, просто вказувала Діані дорогу на ліс і йшла в свою кімнату.
Та, мабуть, сестрі було необхідно з кимось сваритися, тому вона почала лізти до сусідів. То вони ремонт роблять, а у неї у дитини денний сон, то шум води після десятої вечора їй заважає, то бабуся-сусідка телевізор голосно дивиться. Діставалося всім.
Раніше Діана такою не була, ну або я не помічала просто. Навіть не дивно, що вона з чоловіком розлучилася, хто таку терпіти буде?
Останній раз вона зачепилася з сусідкою, коли та їй зробила зауваження за коляску. Сестра її в будинок не заносить, залишає на сходовому майданчику. А у нас коридорна система, тому проходи досить вузькі. Сусідка і сказала, що до її літньої мами приїжджала швидка, добре не довелося на ношах маму виносити, а то не розвернулися б через коляску Діаниної дитини. Коляску попросили прибрати.
Сусідка сама теж спілкувалася на підвищених тонах, але сестра її перекричала на раз. На шум повибігали й інші сусіди, такий гамір стояв, я навіть через навушники чула. Звичайно, я в цьому шапіто не брала участь, робити мені більше нічого. Але все одно все чула, вони там так репетували.
Словом, справа закінчилася далеко не мирно. На тлі цих криків я насправді не чула, що племінничок плаче. Як і сестра, до речі. Коли вона закінчила сваритися з сусідами, стало чутно плач дитини. Діана влетіла в кімнату з дитиною на руках і почала вже на мене наїжджати, що я не тільки не допомагала їй відстоювати інтереси перед сусідами, але навіть до дитини не підійшла, коли та надривалася від плачу.
Поки ми з’ясовоували стосунки, хтось із сусідів викликав поліцію. Нас опитали, оглянули квартиру пішли. Але з того часу сусіди не конфліктують з сестрою прямо, бо її не перекричиш, але борються з нею адміністративним ресурсом. До нас приходять з опіки, приходить дільничний, вже є попередження, що не можна захаращувати площадку, і письмовий наказ прибрати все зайве. У нас тепер не квартира, а прохідний двір.
Орендувати квартиру мені зарплати не вистачить. Пропонувала Діані продати квартиру, щоб кожна могла сама якось облаштуватися в житті.
– Ага, і що я на ці гроші куплю? Собачу будку в глухому селі? Не буду я нічого продавати!
– Бери кредит і викуповуй тоді мою долю, тобі буде де жити, а я розберуся вже, – запропонувала я. На це мені сестра заявила, що у неї дитина, вона в декреті і кредит платити нічим. А я могла б і поступитися частиною квартири сестрі.
– У тебе все одно ні кошеняти, ні дитини. Тобі простіше, а я мати, мені треба думати про дитину.
Ось вже чого я точно робити не збираюся, так це дарувати Діані свою частку квартири! Буду поки терпіти і шукати варіанти, як продати частку. Вже записалася на консультацію до юриста, щоб все зробити правильно і сестра не могла потім причепитися. Звичайно, з продажу частки я багато не виручу, але краще з іпотекою, ніж з такою ріднею під одним дахом. Діанине “яжмати” може довести кого завгодно.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
