Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років безперервної праці нарешті не витримала і зламалася.
Скажу чесно – я дуже нила, бо не звикла жити без неї, а купити хорошу нову фінанси нам не дозволяли. Я не працюю після вторгнення, у чоловіка теж в два рази зарплата скоротилася. А з двома дітками моя мультиварочка була для мене просто незамінною паличкою-виручалочкою: я в ній і варила, і тушкувала, і пекла, і на пару страви готувала.
Це така економія часу й сил – підготувала все і не стоїш над плитою і каструлями-сковорідками, а заклала всі складові і пішла у справах або з дітьми на прогулянку. Повернулися – а дома вже смакота всю родину чекає. Супчик, чи плов чи каша чи котлетки або голубці навіть.
Ну але, як я вже сказала, улюблениця моя наказала довго житии і я не могла себе ніяк втішити. Прийшлося знову звикати до плити, посуду і цього всього кухонного начиння.
І ось свекруха Тамара Василівна за три місяці до мого дня народження мені каже:
– Оленко, ми подаруємо тобі нову мультиварку, не купуйте самі.
Моя свекруха жінка гідного достатку. і в тому, що подарує хорошу техніку. я не сумнівалася.
Сказала батькам, щоб мультиварку мені не дарували, хоча вони теж збиралися.
Час ікс настав. Я напередодні свята і нової мультиварки вся така окрилена чекаю свого дня.
Настав він! Так, я дочекалася!
Довгоочікуваний момент, сидимо за столом, мене вітають, і свекри вручають мені фен.
Хороший такий, професійний. Це в той час, коли я своє тоненьке волосся ніколи не сушу – само дуже швидк осохне.
І так він стоїть у своїй коробочці і сумує. Думаю продати чи передарувати.
Не кидайте в мене капцями. Я в жодному разі не жаліюся. А просто смішно трошки вийшло. Бо кожну нашу зустріч мені говорили про нову круту мультиварку.
І мені досі цікаво, чому свекри подарували мені фен, але питати в них не хочу. Цікаво, що думаєте з цього приводу.
Всім миру й добра, будьте щасливі!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.