fbpx

Два дні тому я вирішила заскочити до Святослава й невістки без попередження – просто була в тому районі. Люба, маючи всю побутову техніку, яку свог очасу не мала я, постійно жаліється, що в неї ні на що часу не вистачає, навіть не готує – діти не дають мовляв. Мені, щиро кажучи, завжди було гірко, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. А тут закрутилося он як! Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку

Мій син із дружиною живуть окремо. Вони кілька років тому взяли іпотеку на свій будинок. Святослав працює, щоб їх забезпечувати, а невістка Люба сидить у декреті. Їхньому старшому сину 5, а молодшій дочці рочки.

Моя невістка, маючи всю побутову техніку, яку свог очасу не мала я, постійно жаліється, що в неї ні на що часу не вистачає. Вона щось там робить по господарству, але часто навіть вечерю не може приготувати. говорить, діти не дають.

Я вже мовчу про те, що вона на подвір’ї нічого не робить. У них невелика ділянка та маленький шматочок землі. Можна було б бодай квіти якісь виростити. Але вона навіть не думає про це! Добре, що син знайшов час і посіяв зелень. Хоч якась користь. А у Любки ні на що часу немає. Мене це дивувало, але я в їхнє життя не втручалася.

Та й Святослав ні на що не скаржився. Він на роботу ходить і бере підробітки вечорами, щоб було за що виплачувати іпотеку і утримувати сім’ю. В нас грошей не просить.

Та мені, щиро кажучи, завжди було гірко, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. Я навіть час від часу брала до себе дітей, щоб невістка змогла зробити щось удома, але ситуація не змінювалася.

Два дні тому я вирішила заскочити до Святослава й невістки без попередження – просто була в тому районі, вирішила зайти в гості до Люби та онуків.

Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку, а вона ще спить! Вийшла до мене, замотана в ковдру, заспана і каже, мовляв, я ще спала. Я зайшла до них, а там моторошний бардак.

На кухні гора немитого посуду. У холодильнику нічого немає. Діти грають самі, ще не снідали. А вона спокійно спить.

У мене мову відібрало від цього усього. Я трохи провела часу з онуками та пішла додому. Звісно, ​​вона нічого не встигає, якщо спить до полудня! І це я ще її розбудила! Хтозна, скільки вона спить, якщоне будити.

Тепер навіть не знаю, чи варто казати щось Святу. З одного боку, не хочу лізти у їхні стосунки, але й так теж не можна.

Несправедливо, що вона його так дурить, а він працює за двох та ще й пельменями вечеряє. Що робити?

Залишити це небодобство просто так я не можу аж ніяк.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page