fbpx
життєві історії
Два роки тому я повірила й вийшла заміж за колишнього чоловіка знову. Навіщо я лише погодилася! Це було безглуздо. Добре, що батьки його були прекрасними людьми. Діти були раді, що ми знову разом

Два роки тому я повірила й вийшла заміж за колишнього чоловіка знову. Навіщо я лише погодилася! Це було безглуздо.

Розповім свою історію, можливо, почую слушні поради. У молодості я була дивною дівчиною – мені дуже подобалися погані хлопці. Ті, які не навчаються у школі, займаються якоюсь дивною діяльністю та й подобаються всім дівчатам.

Так я зустріла свого чоловіка Максима, а потім ще й вийшла за нього заміж. Ох, як на весіллі лила ріки моя мама і все говорила, що я ще натерплюся з ним! Але я не хотіла нікого слухати, адже я його кохала і з ним були такі неймовірні емоції. Отримуючи такі емоції, мені хотілося жити й літати.

Та мама мала рацію. Відразу після шлюбу я зрозуміла, хто такий Максим. Працювати він не збирався, близько трьох років я тягла на собі нас із ним, ще й двох дітей, яких народила.

Мало того, чоловік постійно зникав кудись із хати, гуляв. Добре, що батьки його були прекрасними людьми. Не раз я попросила їх наставити його на шлях розуму і вони допомогали, як могли. Та вистачало цього ненадовго – потім починалося те саме.

Якось мати Максима навіть зуміла змусити сина піти на роботу. Максим почав працювати на фабриці. Самі розумієте, який контингент на фабриці – що не день, то веселі посиденьки після зміни. Чоловік приходив додому “веселий”, а потім веселощі закінчувалися конфліктами. Все – у дітей на очах. То справді був дуже тяжкий період. Добре, хоч квартира була своя. Хоч у чомусь мені було легше.

Потім я вже не знаходила сил і подала на розлучення. Навіть батьки його зрозуміли, адже жити з такою людиною було неможливо. Розійшлися – Максим поїхав на закордонні пошуки щастя, а я лишилася жити з дітьми.

Через кілька років я знову вийшла заміж за хорошого чоловіка. Він був порядний, приносив гроші до будинку, але був справжнім занудою. Дні з ним були однакові й нудні. До того ж, постійно шкодував гроші на моїх дітей. Не зуміла я довго жити в такому шлюбі – розлучилася через три роки. Знову – сама.

Діти виросли, створили свої родини. І ось два роки тому в інтернеті написав мені перший мій чоловік Максим. Виявилось, що він досить успішний. Почав мені розповідати, що більше не одружився, багато в нього грошей і більше не живе так, як раніше, взявся за розум.

Максим почав тоді проситися в гості, я і не відмовила. Ну раптом і справді змінився? І так, все було так добре спочатку, ми навіть знову одружилися.

Діти були раді, що ми знову разом. Але згодом почалося те саме, що й в молодості.  І ось я почала жалкувати про те, що знову разом з цією людиною. Навіщо я знову вийшла за нього заміж?

Просто когось знайти у 50 років не так просто. Я не хочу бути самотньою, але й терпіти свого чоловіка також не хочу. Що ж робити?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page