Чоловік у мене з західної частини України, з Ужгороду. Працював свого часу в Києві, тут ми познайомилися. Побралися і спершу поїхали жити в Ужгород до свекрухи-вдови, щоб працювати й заробляти на свою квартиру. Вітя тоді будівельником влаштувався працювати в Європі вахтовим методом, досі так і працює, хоч минуло вже багато років.
У свекрухи ми довго не протрималися: Ольга Василівна хотіла, що б я все робила під її диктовку, щоб гроші ми віддавали їй і вона вела родинний бюджет – адже вона мудра й досвідчена! Мене це зовсім швидко перестало влаштовувати, а згодом дістало й Віктора.
І пи повернулися в Київ на орендоване житло, Віктор працював, я теж до декретів, і так поступово зібрали за 8 років на свою хорошу двушку в новобудові в тихому спальному районі.
Оскільки Вітя вклав в квартиру набагато більше за мене. то його мама дуже хотіла, аби наше житло було оформлено на неї і синочок був застрахований в разі розлучення. Але й тут її чекала невдачка, житло у нас навпіл з чоловіком.
Наші діти-погодк зараз студенти, живемо ми з чоловіком добре, зараз він з кордоном, бо ми вирішили, що нехай поки що побуде закордоном і заробить дітям на старт у житті. У мене свій салон краси маленький. я займаюся своєю справою і задоволена життям.
Але так було ще два тижні тому, а тепер все змінилося.
Бо два тижні тому прийшла я додому з роботи, а свекруха з Ужгороду з речами приперлася, вже розклала! Сусідка, у якої ключ від нашої квартири є, її пустила. свого часу ми дали Іванні Миколаївні, сусідці по майданчику, ключ, що б вона поливала квіти й папугу годувала, коли нас вдома немає.
Сусідка – спокійна щира жінка, вона знає в обличчя маму чоловіка, тому без задніх думок пустила нашу Ольгу Василівну в квартиру, ну а як інакше? але свекруха приїхала жити!!!
У свою квартиру в Ужгороді вже квартирантів-переселенців пустила. Зібрала мінімум речей і до мене явилася!
Каже мені така у відповідь на мої здивовані німі запитання:
– Я тобі чоловіка виростила, уважай мене тепер! Хочу свою пенсію і гроші, які за оренду квартири отримую, на себе і подорожі витрачати! Вітя тобі нормально грошей присилає, тому не ний і терпи!
і почалося у мене веселе життя. Вночі Ользі Василівні не спиться – планшет на всю гучність дивиться і насіння лускає. Хоче щоб я її безкоштовно в салоні своєму обслуговувала. Не роззувається. Не готує, продукти не купує. Пані!
І як її тепер вигнати? Я точно так довго не зможу з нею під одним дахом. чоловік тільки віджартовується. каже мама скоро втече сама. Куди, якщо в неї квартиранти в квартирі, а вона до столичного життя дорвалася???
Допоможіть порадою, як буди в моїй ситуації! Діти тепер з гуртожитків на вихідні додому не їздять – бабусю не хочуть зайвий раз бачити. Ось так і живемо, щоб ви розуміли.
Автор – Олена М., м. Київ
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.