Два тижні вже не сплю нормально, не знаю, як сказати, що мені не подобається дівчина сина, ця Юля, що вона йому не пара. Вона переїхала до нас в Тернопіль з Харківщини минулого року. Але про все по-порядку.
Зі свекрухою свого часу у мене були натягнуті стосунки. І коли в мене народився син Андрій, я дала собі слово у майбутньому поважати вибір сина і ніколи не сперечатися з невісткою.
Зараз синові 24 роки, є дівчина, і мені вона не подобається. Ця Юля старше за нього на 2 роки, з провінції, без освіти, працює касиром у супермаркеті у нас в Тернополі.
Я просто не знаю. що робити! Не таку дружину я хотіла б своєму синові. Але сказати йому про це не можу, боюся образити його, а чоловік каже, що цим зіпсую з ним стосунки на все подальше життя, що маю довіряти вибору сина.
І ось відбулося те, чого я так боялася – Андрій сказав, що вони вирішили одружитися. Її я розумію, хлопець забезпечений, з вищою освітою та роботою.
Але я не можу зрозуміти, що могло привабити його в цій сіренькій мишці! Я просто не можу уявити її своєю невісткою та матір’ю моїх онуків.
Що робити, не знаю, спати не можу. Поради не прошу, бо заздалегідь знаю, що не треба втручатися, самі розберуться. Але ж це мій єдиний син і я бажаю йму кращої долі, чесно кажу.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”