fbpx
життєві історії
Дванадцять років тому не стало тата, а бабуся Марта повідомила про це лише через рік. Я так розумію, щоби я не претендувала на спадщину. Живуть у селі. Останні років два бабуся наполягає, щоб ми приїхали її доглядати. Живемо ми із сім’єю на орендованій квартирі. Я нещодавно запропонувала бабусі продати будинок у селі. Вона відмовилася. Купили самі. І бабуся вирішила так, що коли ми зробимо ремонт і переїдемо у свій будинок, то ми мусимо їх з цим дідом забрати до себе. І їм потрібні дві кімнати, а діти наші можуть жити і в одній

Мої батьки розлучилися, коли мені не було й року, і відтоді я не бачила ні батька, ні його маму, мою бабусю, протягом 17 років.

Дванадцять років тому не стало тата, а бабуся повідомила про це лише через рік. Я так розумію, щоби я не претендувала на спадщину. За цей час вона почала жити з якимсь дідом.

Живуть у селі. Останні років зо два бабуся наполягає, щоб ми приїхали її доглядати. У мене чоловік, двоє прекрасних доньок, старшій скоро буде 5 років, а молодшій піврочку. Я не хочу везти дівчат у село, куди навіть швидка їде годину.

Живемо ми із сім’єю на орендованій квартирі. Я нещодавно запропонувала бабусі продати будинок у селі, скласти наші гроші та їхні з продажу будинку й купити будинок у місті. Господарями записати її та мого чоловіка. Так і вони під нашим наглядом будуть на старість, і дітей не потрібно вивозити з міста.

Бабуся відмовилася.

Ми з чоловіком самі купили будинок, але в ньому потрібно робити внутрішнє оздоблення і ремонт косметичний.  І бабуся вирішила так, що коли ми зробимо ремонт і переїдемо у свій будинок, то ми мусимо їх з цим дідом забрати до себе. І їм потрібні дві кімнати, а діти наші можуть жити і в одній. А коли вони на той світ підуть, я зможу продати той будинок.

І тут мене накрило. Я їй відмовила, прямо так і сказавши, що я не хочу, щоб мій чоловік працював, щоб їх утримувати, що вона думає тільки про себе. Адже так воно і є!

Прикро, звісно, що довелося так з рідною людиною. Зараз трохи кішки шкребуть на душі, що я недобре вчинила. Але чому я маю підлаштовувати своє життя та дитинство своїх дітей заради людини, яка все моє життя навіть не згадувала про мене?

За все життя ні листівки, ні дзвіночка, ні подаруночка від бабусі Марти я не отримувала. Аліменти мама теж не отримувала. Вона згадала про мене, коли залишилася по суті сама на старості років. Зараз вона навіть не дзвонить. Я знову їй стала непотрібна. Чи я все-таки неправильно вчинила? Мене дуже бентежить наявність взагалі сторонньої людини біля бабусі, як же бути?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!