Дядько Андрій, як тільки міг, утримував маму, але їй все хотілося нових і свіжих відчуттів. Пам’ятаю той час, як сьогодні. Ми з братом були дома, вітчим на роботі, а мама через все село йшла тримаючись за руку з чоловіком з сусіднього села. Було так важко на душі, але вдіяти нічого ми не могли.
Дитинство у мами було не легким (дід частенько заглядав у чарку, а від цього попадалось усім рідним). В 23 роки, наробивши по молодості купу помилок і маючи двох дітей від різних чоловіків, мама виходить заміж за мого вітчима.
Я в житті не зустрічав людини, більш чудової, ніж дядько Андрій. Але мама його не любила, що я дізнався багато-багато пізніше. Мама ніколи не була взірцем вірності, але хоч якісь рамки пристойності дотримувалася перший час, хоча я звичайно і не знаю багато чого.
Коли мамі виповнюється 30 років, вона кардинально змінилася. Завела собі чоловіка і водила його додому, на очах у нас, дітей, ну і всього селища відповідно. Дядько Андрій працював вахтами 2 через два тижні. Ясна річ вітчим про це все дізнався, ці дні навіть згадувати не хочеться…, але якось ця криза минула. Начебто всі заспокоїлося, і почали жити далі. Дядько Андрій мабуть вирішив, що мама змінилася. Даремно він це вирішив.
Через цю ситуацію з мамою дядько Андрій почав заглядати в чарку. І мама завела собі ще одного чоловіка, до якого згодом і пішла. І це теж була чудова людина, всі мамині чоловіки були прекрасними людьми, тільки вона жодного не цінувала. З цієї історії теж нічого не вийшло, не змогла мама ужитися і з цим чоловіком, вже дуже у неї складний характер був.
Минали роки, багато було хорошого, ще більше поганого і ось мамі вже майже 50. І ви знаєте, як тепер вона заговорила? Всі дівчата кругом непутящі… Забула, як сама себе вела. Мама не випивала сильно, як це може здатися, просто нікому в нашому роду не потрібно багато, щоб напитися, пару чарок і все. Але мамі всі говорили: “Що ти робиш?”. А їй було все одно, вона нікого не чула і не слухала.
Я нікого ні в чому не дорікаю і не засуджую, але маму ж ніхто не гнав під вінець з вітчимом силою, сама ж пішла. А дядько Андрій її любив і так і не оговтався потім з випивкою.
Але якщо вже перебуваєш у шлюбі, вже будь люб’язна дотримуйся рамок. Повторюся, я не засуджую нікого і ні в чому, я любив і люблю свою маму, тим більше її вже немає на цьому світі. Але ось зрозуміти її я за все життя так і не зміг.
Сам я так і не одружився, мені душевний спокій дорожчий, не хочу, щоб до мене ставилися так само, як мама до вітчима. Не хочу.
Фото ілюстративне – polki
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook