Вже другий рік пішов, як ми з дочкою не спілкуємося. дуже сумно від цього. У соцмережах вона публікує фотографії, спілкується із друзями. А мені не дзвонить і не пише.
Маргарита вже доросла, у неї дворічна донька та чоловік, вони живуть у своїй квартирі. Я завжди була вимоглива, і дочка була не винятком. Суворість йде на користь дітям, тому я вимагала, щоб Рита добре вчилася, допомагала вдома, доглядала себе.
А на ділі у власній родині Маргарити – дитина без уваги, посуд не помито, а чоловік взагалі в Маргаритки недолугий. Хто ж, як не мати, скаже Риті правду? Рік тому дочка перестала відповідати на дзвінки, на рівному місці. Ще вчора я розповідала їй, як донька моєї сестри вже читати навчилася. А Маргаритка, звичайно, надулася, мовляв, чому я порівнюю дітей. А як тут не порівнювати, якщо різниця величезна? Це була остання наша телефонна розмова.
Згодом з’ясувалося, що вона змінила замки в квартирі і більше не хоче мене бачити в гостях. Я не надала цьому значення, подумала, що вона ще прибіжить вибачатися.
Та минуло кілька місяців, наприкінці січня у мене був день народження. Рита навіть не зателефонувала, щоби привітати рідну матір!
Наступного дня я зателефонувала їй з іншого номера і сказала, що коли вона не хоче зі мною спілкуватися, нехай виселяється з моєї квартири. Квартиру на неї оформила перед весіллям, 6 років тому. Чоловік Маргарити невдаха, мало заробляє, тоді я вирішила допомогти молодій сім’ї, тим більше, що кошти дозволяли.
Але зараз, коли вона не хоче зі мною спілкуватися, тоді нехай шукає нове житло. Маргарита категорично відмовляється з’їжджати, тому що всі документи оформлені на неї.
Треба йти до юриста. Хіба я не права? Якщо вона така самостійна, нехай і житло нове знайде, я так вважаю.
Фото – ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
