fbpx

Дивіться, хіба я не права? Зараз я залишила стареньку маму, вона сама, їй 78. Мені, до речі, 47. У дитинстві, коли я маленька була, вона часто мене саму залишала і з пустим холодильником, я у 6 років макарони якісь сама собі варила. Я робила все, щоб скоротити спілкування мами з моєю сім’єю, особливо я бачила, як їй сумно було, коли вже всі її знайомі правнуків доглядають, а вона навіть з онуком не бачилася путньо

Дивіться, хіба я не права? Зараз я залишила стареньку маму, вона сама, їй 78. Мені, до речі, 47. У дитинстві, коли я маленька була, вона часто мене саму залишала і з пустим холодильником, я у 6 років макарони якісь сама собі варила.

У менезараз все добре, улюблений син Денис, якого я дуже люблю і про якого завжди піклувалася, улюблена внучка, коханий чоловік, хороша невістка.

Я робила все, щоб скоротити спілкування мами з моєю сім’єю, особливо я бачила, як їй сумно було, коли вже всі її знайомі правнуків доглядають, а вона навіть з онуком не бачилася путньо, хоча сама хотіла, навіть пропонувала привозити до неї на канікули Дениса. Ага, прямо зараз.

Хіба я не права? Я до речі, мовчу вже про те, що вона мене народила. коли сама нічого не мала, не стояла міцно на ногах? Тата у мене не було ніколи.

Ось вам і мораль, що ніколи маленьких діток ображати неможна. Я навіть не можу розібратися, прощати її чи я так і не зможу це зробити? Вона недавно на коліна ставала, каже прости, а я двері за собою зачинила мовчки і все. Нехай сама живе на мізерну пенсію, мені ніхто не допомагав, а ось я внучці і синові допомагаю всім чим можу, щоб не бути такою, якою була для мене моя мама.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page