Мій син Гліб одружений вдруге. Від першого шлюбу з Мариною, яку забрали швидкість, машина і дорога, з сином лишилися їхні сини, хлопчики-близнюки, яким тоді було по три роки.
Маринчині батьки пропонували забрати малих, навіть просили, щоб їм віддали хлопчиків, але Гліб не погодився. Він возить Тарасика і Степанка до бабусі й дідусі регулярно, але ростити й виховувати хлопчиків вирішив сам. Ну і ми з чоловіком їм допомагаємо, бо живемо по-сусідству.
Так і велося у нас. Хлопчики підросли, їм по п’ять зараз, ходять у дитсадочок. Я і чоловік ще працюємо, але я встигала готувати-прибирати на дві родини, разом з чоловіком допомагали синові з садом-городом.
І ось півроку тому Гліб вирішив одружитися вдруге. Познайомив нас з обраницею Оксаною. Непогана симпатична дівчина, його колега по роботі.
Але особисто я дуже хотіла, щоб Гліб зійшовся з Людою, однокласницею, яка кохає нашого сина ще зі школи, про це знає пів села. Людмила досі сама, заміжня не була, і всі здогадуються, чому.
Та Гліб знову оминув її своєю увагою, що ж поробиш.
Почали вони жити разом з Оксаною. Хазяйка з неї, як я побачила, нормальна, і все б добре, аби не одне «але»…
Дивлюся я на невістку і бачу, що Оксана не стане гарною мамою дітям мого сина, не полюбила вона їх.
І крикне часто, коли хлопці розбігаються (Але ж хіба можуть хлопчики в такому віці бути спокійними? Звісно, вони не посидючі, часто пустують.), і тепла в її очах і не спостерігаю, коли вона дивиться на наших хлопчиків… Навпаки, помічала вже не раз, що Оксану малі своїми пустощами дратують, виводять з себе.
Гліб-то кохає цю жінку, це видно, але ж і дітки повинні бути щасливі, зростати у добрі! А як вона ще й своїх потім народить?..
А Люда мого сина зі школи обожнює, вона б і хлопчиків його, як своїх прийняла, як рідних…
Вирішила я втрутитися заради малих, звести сина з Людмилою, хоча б спробувати.
Дочекалася, поки Оксана поїхала на вихідні у райцентр, провідати своїх батьків (вона так частенько робить), і запросила Гліба з онуками до нас на вечерю. Подзвонила і позвала також Людмилу.
А моя подруга, з якою ми перед тим домовилися, подзвонила десь в обід Оксані, і, не представившись, сказала моїй невістці, що Гліб за її спиною зустрічається з іншою жінкою, он, мовляв, навіть до батьків разом на вечерю йдуть.
…Ми сиділи за столом, але я помітила, як у вікно кухні швидко зазирнула Оксана. Гліб і Люда сиділи до вікна спиною і нічого не помітили.
Оксана всі вихідні не відповідала на дзвінки сина, а в понеділок, коли Гліб був на роботі, приїхала з братом на бусі, зібрала речі.
Того ж вечора за нею поїхав Гліб, залишивши хлопчиків у нас. Я намагалася його зупинити, говорила, що Оксана йому не пара, що не любить хлопчиків, це ж видно…
Не знаю, чи мені вдалося його переконати, чи Оксана настільки образилася, що не повірила його словам про те, що в нього немає іншої жінки, але вона не повернулася.
І хоча Гліб так і не зійшовся ще з Людою, я переконана, що з Оксаною нічого доброго не вийшло б все одно, ну не полюбила б вона наших малих.
Можете мене засудити, але я не жалкую про свій вчинок.
Гліб і Оксана вже розлучені, і вона (уявіть, як швидко!) вже зустрічається з іншим чоловіком.
Я ж плекаю надію, що син все-таки зрозуміє, що Люда була б гарною мамою для хлопчиків, а йому – доброю дружиною, або ж зустріне скоро іншу достойну жінку.
Автор – Олена К.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
