fbpx
життєві історії
Дзвінок від Андрія мене просто вивів з себе. На ці дні він мав серйозне замовлення, а це великі кошти, тому перше вересня нашої Амелічки повинен був відбутися без батька. – Як? Як він так може?, – ціла купа запитань вирувало тоді в моїй голові. При розмові я багато чого лишнього наговорила чоловіку, все це було на емоціях, я себе не контролювала. Після дзвінка мій Андрій дуже спішився до нас на свято, думав що встигне

Коли ми побрались з моїм Андрієм, то я була найщасливішою коханою у свого чоловіка. Андрій завжди був турботливим і уважним до мене.

Через півтори року у нас народилась донечка, і я вся поринула у материнство.

Пішла на три роки у декретну відпустку. Чоловік мій працює на фірмі водієм.

Мій чоловік привозить з-за кордону автозапчастини. Саме тому майже цілими днями я його не бачу, за те майже всі вихідні ми проводимо разом.

Та так було не довго, адже шеф запропонував чоловіку пристойну зарплатню, якщо ще той буде додатково брати роботу і на вихідні.

Після цього мій Андрій сказав мені займатися донечкою і не виходити на роботу, а він подбає про нас фінансово, на що я погодилась, бо не могла собі уявити, як моя Амелічка, так назвали ми нашу принцесу, буде без мого нагляду.

В такому темпі ми жили щасливі кілька років, чоловік працював, а ми з донечкою створювали комфорт і затишок в нашому будинку. До якого йому завжди хотілось повертатись.

Цього року дочка пішла в перший клас, я ретельно готувалась до цього свята, купили дочці все необхідне для школи, купили нове платтячко з вишитими узорами.

І нам з чоловіком про вишиванки я подбала завчасно. Та дзвінок від Андрія мене просто вивів із себе. На ці дні він мав серйозне замовлення, а це великі кошти, тому перше вересня нашої Амелічки повинен був відбутися без батька.

– Як? Як він так може?, – ціла купа запитань вирувало тоді в моїй голові.

При розмові я багато чого лишнього наговорила чоловіку, все це було на емоціях, я себе не контролювала…

Після дзвінка мій Андрій дуже спішився до нас на свято, думав що встигне, та потрапив по дорозі додому у транспортну пригоду.

Дякувати Богу, все обійшлося і всі живі і здорові. На свято чоловік не приїхав до дочки, та я вдячна Богу, що вберіг його для нас з донечкою.

Інколи емоції нам заважають правильно оцінити ситуацію. Свої висновки я для себе вже давно зробила. Життя наше з донечкою не уявляю без Андрія.

Бережіть своїх рідних, і завжди відносьтеся до всього з розумінням.

Нехай Андрія не було на першому дзвінку у донечки, зате він завжди готовий підставити своє плече, заради нашого майбутнього і заради того, щоб ми були щасливі.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page