Коли ми побрались з моїм Андрієм, то я була найщасливішою коханою у свого чоловіка. Андрій завжди був турботливим і уважним до мене.
Через півтори року у нас народилась донечка, і я вся поринула у материнство.
Пішла на три роки у декретну відпустку. Чоловік мій працює на фірмі водієм.
Мій чоловік привозить з-за кордону автозапчастини. Саме тому майже цілими днями я його не бачу, за те майже всі вихідні ми проводимо разом.
Та так було не довго, адже шеф запропонував чоловіку пристойну зарплатню, якщо ще той буде додатково брати роботу і на вихідні.
Після цього мій Андрій сказав мені займатися донечкою і не виходити на роботу, а він подбає про нас фінансово, на що я погодилась, бо не могла собі уявити, як моя Амелічка, так назвали ми нашу принцесу, буде без мого нагляду.
В такому темпі ми жили щасливі кілька років, чоловік працював, а ми з донечкою створювали комфорт і затишок в нашому будинку. До якого йому завжди хотілось повертатись.
Цього року дочка пішла в перший клас, я ретельно готувалась до цього свята, купили дочці все необхідне для школи, купили нове платтячко з вишитими узорами.
І нам з чоловіком про вишиванки я подбала завчасно. Та дзвінок від Андрія мене просто вивів із себе. На ці дні він мав серйозне замовлення, а це великі кошти, тому перше вересня нашої Амелічки повинен був відбутися без батька.
– Як? Як він так може?, – ціла купа запитань вирувало тоді в моїй голові.
При розмові я багато чого лишнього наговорила чоловіку, все це було на емоціях, я себе не контролювала…
Після дзвінка мій Андрій дуже спішився до нас на свято, думав що встигне, та потрапив по дорозі додому у транспортну пригоду.
Дякувати Богу, все обійшлося і всі живі і здорові. На свято чоловік не приїхав до дочки, та я вдячна Богу, що вберіг його для нас з донечкою.
Інколи емоції нам заважають правильно оцінити ситуацію. Свої висновки я для себе вже давно зробила. Життя наше з донечкою не уявляю без Андрія.
Бережіть своїх рідних, і завжди відносьтеся до всього з розумінням.
Нехай Андрія не було на першому дзвінку у донечки, зате він завжди готовий підставити своє плече, заради нашого майбутнього і заради того, щоб ми були щасливі.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?
- Свого часу я забрала свого чоловіка з його першої родини – ну такий він був хороший, так з ним було солодко й добре! А потім виявилося, що Віталик абсолютно не годен заробляти і мені довелося їхати працювати в Італію. Я планувала побути за кордоном кілька років, але після недавнього дзвінка подруги, я помчала додому, покинувши все! І бачу цю ціпу у себе на кухні