Підмела на балконі, де стоїть котячий лоток, а свекруха закотила очі і демонстративно взялася прибирати після мене, і так з усім!
Дзвонить мені вранці подруга Оля, у нас діти однакові, часто гуляємо разом:
– Алло! Привіт! Ходімо сьогодні в басейн?
– Ой ні! Я збиралася тобі дзвонити: свекруха повідомила, що завтра приїде. Не зможу піти – складатиму речі на поличках у шафі, як вона звикла, і формуватиму з поліетиленових пакетів трикутники. Вона так робить і мені радить.
“Щоб менше місця займали”, каже. Якщо побачить, що мені фіолетово до її порад, образиться, діставатиме.
– Ось це так! У тебе така зла свекруха?!! – здивувалася Оля.
— Може, й не зла. Але мене дратує, коли вона ніби ненароком заглядає в нас удома в усі куточки і сопе мовчки. Не переношу її за це.
– Розумію тебе, Оленко. Добре, що до моєї тільки поїздом десять годин їзди, а потім автобусом ще. Вона не любить транспорту.
– Пощастило тобі. А ми часто бачимося. Місяць тому поїхали до нашої Ніни Артемівни. Запитую, може, допомогти в прибиранні? Вона каже: «Підмети на балконі, де котячий лоток». Я й підмела – не важко.
А свекруха подивилася, тільки очі закотила, губи піджала, взяла віник і почала прибирати після мене. Але там уже було чисто! І так із усім. Уххх!
Ось такі, люди добрі, у мене взаємини з мамою чоловіка. Дуже не просто все це. Чи можливо щось змінити?
Підкажіть, якщо маєте досвід і слушні поради, всім буду вдячна! Добра вам і миру!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com.