fbpx
життєві історії
Галина не те щоб скнара, але дуже розважлива і ощадлива. Ну але це не заважало нам приятелювати. У мене пристойна зарплата і я ніколи не переймалася тим, що при зустрічі з нею за кавою плачу завжди я. Часто я позичала подрузі гроші, але вона й не думала їх повертати, чи забувала, чи вважала, що я забула, раз не нагадую. І ось вони з чоловіком переїхали до мене, бо в свою квартиру пустили близьких родичів-переселенців

У мене є подруга, з якою ми дружимо років з десять. Всі ці роки я помічала, що вона людина не те щоб скнара, але дуже розважлива і ощадлива. Ну але це не заважало нам з Галиною приятелювати.

У мене пристойна зарплата і я ніколи не переймалася тим, що при зустрічі з нею за кавою чи піцою плачу завжди я. Спочатку подруга говорила, що наступного разу розплатиться вона, що поки що грошей немає, але так жодного разу і не заплатила ніде.

У гості Галина зазвичай теж приходить без нічого, зате ще з порога запитує, що в мене смачненького є. оскільки зустрічалися ми з нею раніше ми не так часто, то я нормально до цього ставилася, адже в іншому вона прекрасний друг і людина. На Галину завжди можна покластися у справах, не пов’язаних із грошима.

Вона може приїхати до мене, допомогти з прибиранням, після нашого чаювання відразу все прибере і помиє. Я можу поділитись з нею будь-якою інформацією, бо впевнена на всі сто відсотків, що все залишиться між нами. Часто я позичала подрузі гроші, але вона й не думала їх повертати, чи забувала, чи вважала, що я забула, раз не нагадую. Мене це анітрохи не напружувало, суми були незначні та непомітні для мого бюджету.

І ось вони з чоловіком переїхали до мене, бо в свою квартиру пустили близьких родичів-переселенців. Чоловік Галини «тимчасово» не працює. Вона вже знайшла собі підробіток, щоби було більше грошей. Я її розумію, їй уже 29 років, хочеться дітей, от і вхопилася за цей шанс, не розуміючи, що такий чоловік гірший за самотність.

Але я їй нічого не казала до цього часу. Вони почали харчуватися за мій рахунок, самі нічого не купуючи в холодильник, ще й позичати грошей. Я їй давала гроші завжди, але зараз не збираюся утримувати її з чоловіком-неробою. І ось тепер наші взаємини і наша дружба почали псуватися, гадаю, що не без допомоги її чоловіка. Я нічого не роблю, чекаю, поки подруга сама розбереться, поки вони. як і обіцяли, знайдуть собі житло і переїдуть від мене, хоча мені її шкода і не хочеться, щоб нашій дружбі настав кінець.

Ось ніколи не могла зрозуміти таких чоловіків, які не можуть себе забезпечити, не кажучи вже про сім’ю, але цей випадок взагалі мене вразив. Ось як можна сидіти вдома здоровому мужику і чекати доки жінка заробить йому гроші? Мені теж уже 27 років, але я не настільки «самотня», щоб утримувати такого чоловіка. Ну чесно, вже ледве витримую їх обох.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.