Пустила я цього літа сестру Галину з родиною до себе на дачу пожити, а вони з чоловіком купили своїм дітям басейн і вимагають тепер з мене за нього гроші!
– Галино, але ж це ваша примха була! Я вас пустила пожити на свою дачу на літо, а басейн ви самі купили, нааіть не порадилися зі мною, – відповіла я сестрі на її заяву.
Але Галина все рівно виставила рахунок за басейн, який вона купила своїм дітям, поки відпочивала на нашій з чоловіком дачі. У нас з Дімою поки що дітей немає і найближчим часом не планується, а для дорослого цей басейн замалий. Та й не потрібен він нам! Вона його купила для своїх дітей, які можуть бути претензії до мене?
Ми з чоловіком два роки тому розписалися. У нас квартира в іпотеці, яку ми намагаємося якомога швидше закрити, бо хочеться піти в декрет зі спокійною душею. За моїми розрахунками, ще років п’ять – і ми впораємося. А народження первістка в тридцять років зараз нікого не здивуєш – якраз гарна пора.
Рік тому нестало Діминої бабусі, і йому в спадок дісталася дача. Хороша ділянка, на ній кам’яний будиночок. Все у хорошому стані, який легко можна довести до ідеального, але на це потрібні час і кошти. У нас немає поки що ні того, ні іншого. Ми і на самій дачі були два рази не більше, перший – коли її тільки отримали, а другий на шашлики виїхали з друзями. Більше вибратися не виходило. ми повністю в роботі.
До мене навесні заїхала сестра Галина. Вона в декреті з дітьми-погодками двох і трьох років, цілими днями вдома, тому що по такій спеці довго з дітьми не погуляєш.
– Уявляєш, сусіди ремонт знову затіяли! – жалілася мені Галя. – Другий день щось свердлять, перфоратом довбають, у мене вже розум за розум заходить! Я б гуляти вийшла, але в таку спеку на вулиці довго не походиш. А ти, я пам’ятаю, про дачу говорила. Ви туди їздили?
Я чесно сказала, що вже давно не були, а з огляду на наш з Дімою шалений графік роботи, дуже довго ще не з’явимося.
– Слухай, а запитай у чоловіка, може він нам з дітьми дозволить пожити? Ну, якщо у вас інших планів не дачу немає цим літом.
Дімі було байдуже, він навіть зрадів і сказав, що в такому разі він менше переживатиме за дачу, адже йому не до неї зараз зовсім. Тому він не проти, що моя сестра з дітьми там поживе.
Галина аж стрибала від захвату. Відвозив нас її чоловік, я все показала, розповіла, ключі залишила і забула про цю дачу. У нас на роботі як раз проект горів, отже зовсім не до того було.
Два з половиною місяці від Галини і її родини не було ні слуху, ні духу. Тільки в фото та відео в соціальних мережах з’являлися регулярно. Ну, значить, живі-здорові, все добре, радіють життю на природі. Дача, судячи з фото, теж не місці.
А ще я звернула увагу на басейн, в якому плескалися діти. Він якоїсь цікавої конструкції, на жорсткому каркасі, з міні-гіркою. Для малечі саме те. Пораділа, що хоч у когось це літечко яскраве.
Тиждень тому галя подзвонила і оповістила, що вони з’їхали і вона завезе ключі. У її чоловіка якраз відпустка, тож вони поїдуть до його батьків на Західну Україну. Ну, кажу, привозь ключі, раз так.
Сестра і привезла, довго ділилася емоціями про відпочинок, розповідала, як дітям там сподобалося, з ким із сусідів познайомилася, хто теж з дітками жив на сусідніх дачах. А потім так наче ненароком Галина заявила, що я повинна їй 10 тисяч гривень. На моє німе запитання вона пояснила, що басейн коштував двадцятку і вона поділила суму навпіл.
– Зажди, ти купила басейн для своїх дітей. Я з якого боку до нього маю відношення? Мені в цьому басейні тільки ніжки помочити.
– Ну як, з якого? Він залишився у вас на дачі, ми його в квартиру забирати не будемо, ви можете ним користуватися. А річ, між іншим, якісна і недешева. Нам перед відпусткою кожна копійка зараз важлива.
– А навіщо ти його у нас залишила? Нам, повторюю, він не потрібен. – гну я свою палицю. – Забирай своє добро, я за нього все одно не буду платити.
– Та куди я його заберу? Він же навіть здутий величезний! Його ніде зберігати.
– Галю, ти щось плутаєш. Це я з тебе маю гроші вимагати за те, що ти у мене його зберігати вирішила, але не ти з мене. Тому забирай давай свій басейн і закрили тему! Он продавай його чи роби з ним, що хочеш.
Якщо б ще сестра по-нормальному сказала, що басейн дівати нікуди, що можна він буде зберігатися на дачі, я б не відмовила. Мені взагалі все байдуже, що там лежить. Але вона чомусь вирішила з мене грошей дармових отримати. А мені таке не подобається!
Мені заявили, що я скнара і і не йду назустріч рідній сестрі. Тут я вирішила, що якщо ще хоч раз рідня попроситься до мене на дачу – всім прямісінько на ліс дорогу покажу. Робиш їм добро щиро і безоплатно, тобто даром, а потім ще й погана залишаєшся, та ще й грошей повинна!
Ми з Дімою тільки посміялися з цієї ситуації, а ось мама мені подзвонила і, захищаючи Галю, сказала, що рідні люди так не роблять, як оце я. І мама туди ж, словом. Дивина, та й годі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
