Ми з Марком одружилися з великої любові. Нам обом було двадцять років, і ми були закохані одне в одного. Здавалося, все у нас чудово. Але був один єдиний недолік. Це була мати Марка, Ганна Василівна. Не знаю чому, але я просто старалася не потрапляти їй на очі. І я їй теж не подобалася… Було ясно, що ми вдвох, мабуть, ніколи не станемо друзями.
З іншого боку, я чудово ладнала зі своїм свекром. Батько Марка, Володимир Романович був приємний, веселий, він завжди намагався нам у всьому допомогти.
Приблизно через місяць після весілля ми з Марком переїхали в нову квартиру. Ми потрохи облаштовували її для нашого щасливого та комфортного життя.
Якось Ганна Василівна з’явилася несподівано в нашому домі. Вона відштовхнула мене від дверей каструлею, сказавши, що несе на обід улюблені котлети Марка. Моє заперечення проти того, що я готую їжу, і ми вже обідали, пройшло без слів.
Подібні візити повторювались приблизно три рази на тиждень. Іноді вона приносила пляцок, а бувало й таке, що борщ. Все це мене сильно турбувало, але тоді я промовчала. Однак моя крапля терпіння переповнилася, коли одного дня Ганна Василівна подала мені пакет із прибиральними приладдями та порадила, як правильно прибирати квартиру.
“Люба, не засмучуйся так. Мама краще знає”, – захищав Марк свою матір. “Давайте краще частіше зустрічатися разом. Можливо, ви тоді дізнаєтесь, що у вас є якісь спільні інтереси “, – продовжив він.
Я не могла повірити своїм вухам. “Що? Хіба ти не бачиш, що вона при будь-якій нагоді зневажає мене і принижує? Для твоєї мами, я, як ком в горлі, – Марк опустив очі і зітхнув.
Раптом я відчула, що вони щось приховують від мене. І моє припущення було правильним. Він заговорив, коли зрозумів, що я не відступлю. Виявляється, Марк, коли вчився ще в університеті, крутив роман з якоюсь дівчиною. Вона завагітніла від нього, а коли Марк сказав мамі про цю дівчина, а як виявилося, вона була з дуже бідної сім’ї, то моя свекруха заборонила сину зв’язуватися з цією пройдисвіткою, як вона казала.
Детально, що там трапилось дальше, Марк мені не розповів. Та з часом свекруха дізналася, що дівчина вийшла заміж, і зараз дуже добре живе з чоловіком. Вона все подальше життя картала себе за свій вчинок. І коли з’явилася в житті Марка я, Ганна Василівна мене невзлюбила з першого дня. Вона все ж надіялась, що колись її син та Катя зійдуться, адже у них є спільна дитина.
Після всього, що я дізналася, я запросила свекруху до себе на каву. Ми поговорили по душам. Я пояснила, що сильно люблю її сина, і… що ношу під серцем її онука чи онучку.
З цього дня наші відносини змінилися. Ганна Василівна, якщо і приходила в гості, то завжди попереджала нас заздалегідь, а я зустрічала свекруху її улюбленими смаколиками і ароматною кавою.
Написала вам цю історію тому, щоб ви зрозуміли, що не потрібно нічого приховувати у сім’ї. Шило з мішка завжди вилізе, а домовитись, поговорити по душам – вирішує любі конфлікти.
Будьте здорові та щасливі!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – kafe.cz
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
