fbpx
життєві історії
Ганна з дітьми на кілька місяців виїздила в Чехію, чоловік служить. А я наглядала за їхньою оселею. Вичистила, відтерла там до шикарного блиску просто все! Очікувала радісної вдячності, подяки і подарунків. Ось вони повернулися з онуками. Ця квартира була смітником до мого приходу

Нещодавно ми з донькою серйозно непорозумілися. Ганна з дітьми на кілька місяців виїздила в Чехію, чоловік служить. А я наглядала за їхньою оселею.

На час відсутності дочка попросила мене доглянути їхню квартиру. Ну, знаєте, вазони полити і все таке. А я, мабуть, перевищила свої повноваження, якщо можна так висловитись.

Я наглядала за їхньою оселею, старалася. Дочка багато працює, двоє діток, тому, звичайно, гарною господинею не завжди встигає бути.

Тому я й поприбирала у них, вичистила, відтерла там до шикарного блиску просто все! Очікувала радісної вдячності, подяки і подарунків.

І ось вони повернулися з онуками.

Треба сказати, що вони весь час заощаджують, щоб швидше виплатити кредит за квартиру. Зять постійно працює, хапається за всі можливості, а зараз на форонт пішов, Ганна теж вийшла з декрету і працює багато годин віддалено як ломовий кінь.

Поки вони були в іншій країні, я й подумала зробити їм сюрприз. Просто коли я прийшла до них уперше, побачила, що вдома просто неможливо перебувати. Меблі в пилу, в шафах все навалено, штора на кухні не стиралася ще з моменту їхнього заселення мабуть.

Словом, я вирішила пожити у них деякий час і взяти все у свої руки.

Прибирала днів три, їй-богу. Прання, прасування, миття підлог, навіть холодильник упорядкувала і вікна помила! Весь зайвий мотлох викинула, ну а чого він тільки місце на полицях займає? Думала, приїде Ганнуся із дітками. прийде у відпустку зять – задоволені будуть.

А вийшло все точнісінько навпаки.

– Я просила тебе просто полити вазони з квітами! Чому ти вирішила, що можеш дозволити собі господарювати тут? Я не можу знайти половину своїх речей, мамо! – казала донька, а з вух аж дим від обурення ішов.

А потім вона сказала, що я порушила її особисті межі і втрутилася до її приватного з чоловіком життя. Та здалося вона мені! Нехай мої онуки живуть у чистоті та порядку, а не на тому смітнику, яким була ця квартира до мого приходу. Я думала, вони мені спасибі скажуть, подарунків привезуть хоч символічно. А я ще й винною вийшла, це хіба нормально?

От уже велика проблема, особливо на фоні того, що відбувається навкруги!Прибралася у квартирі і стала ворогом родини. Ні, я серйозно. Ганна  не хоче навіть слухавку брати, коли я дзвоню.

Лячно уявити, що про мене вже онуки думають, мабуть, слухають свою матусю! Ну от скажіть мені, невже я настільки погано вчинила по відношенню до своєї дочки? Я ж справді хотіла як краще і щиро вважаю, що зробила добро, яке, на жаль, не оцінили.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.