Все починалося, як у багатьох. Вчилися в одній школі, а потім в одному виші, після закінчення університету вирішили зрозписатися. Орендували житло, але настали важкі часи. Грошей не вистачало, практично всі зароблені гроші віддавали за оренду житла!
Але ми не впали у відчай і підтримували одне одного, мріючи про світле майбутнє. Через деякий час, “світле майбутнє” все таки заглянуло до нас в гості, у чоловіка кар’єра йшла в гору, я теж не відставала від нього. Ми були дуже щасливі.
І, як будь-яка дівчина, ділилася щасливими моментами свого життя з найкращою подругою. Через рік я дізналася, що при надії, ми з нетерпінням чекали появи на світ нашого малюка.
Очікування протікало нелегко, і за місяць до народження дитини мене поклали на збереження. Думаю, що з того дня все і почалося!
З народженням дитини наші стосунки з чоловіком змінилися, ми стали віддалятися, чоловік став затримуватися на роботі, дитиною він не цікавився, виправдовуючи свою байдужість втомою і завантаженістю на роботі.
А одного разу Олег він сказав, що на всі новорічні свята їде у відрядження, всі дні будуть дуже завантажені і немає сенсу їхати з ним. Врешті-решт, він мене переконав. Я зідзвонилася з мамою, і ми вирішили, що на новорічні свята поїдемо в гості до наших родичів.
Я знала, що Марина – моя подруга, збиралася зустрічати Новий рік в компанії своєї кішки, і я запросила її поїхати з нами, але вона відмовилася, не пояснивши причину. Останнім часом ми якось стали мало спілкуватися, самі розумієте – у мене справи, турботи про донечку і все таке, а раніше були дуже близькі і ділилися всім, що з нами відбувається!
Новий рік пройшов чудово, завдяки своїй сім’ї я не відчувала себе самотньою через відсутність коханого чоловіка.
Настав час повертатися додому, я дуже скучила і з нетерпінням чекала зустрічі з чоловіком. Але на мій подив, наша зустріч з Олегом пройшла дуже холодно.
Прийнявши душ, він відразу пішов в спальню. Розбираючи речі чоловіка, я випадково виявила закордонний паспорт в його сумці. Не встигла я взяти паспорт в руки, як із спальні з криками вилетів чоловік, схопив паспорт і без пояснень повернувся в спальню.
Того вечора ми так і не поговорили!
Наступного ранку Олег швидко зібрався і мовчки пішов на роботу, ніби уникав мене! Цілий день я чекала його повернення додому, щоб з’ясувати, що ж все таки відбувається. Чоловік не дзвонив цілий день, а ближче до вечора відправив повідомлення, що затримується на роботі.
Була 12 годині ночі, Олега все ще не було вдома, а його телефон був вимкнений. Я вийшла на балкон подихати свіжим повітрям і побачила пару, яка йшла у напрямку до нашого дому, це був мій чоловік і Марина, вони щось бурхливо обговорювали, на вулиці була тиша і мені не склало особливих труднощів почути і зрозуміти про що вони говорять!
Марина кричала, питала, коли він розлучиться зі мною? Коли вони почнуть жити разом? Вона говорила, що не хоче більше чекати і збирається все мені розповісти про їхні стосунки!
Коли Олег прийшов додому, я прикинулася сплячою. А наступного дня я все таки додзвонилася моїй колишній найкращій подрузі, попередивши її про те, що все знаю, ми домовилися про зустріч. Марина розповіла мені все в подробицях, як вони люблять одне одного, які незабутні новорічні канікули вони провели разом, насолоджуючись сонцем, морем і піщаними пляжами!
Вона сказала, що мій чоловік живе зі мною тільки через дитину і я повинна його відпустити! А також з’ясувалося, що поки я була на збереженні і народжувала донечку, вони жили разом! В нашому з ним будинку і спали в нашому з ним ліжку! Я не вірила своїм вухам! Не влаштовуючи сцен ревнощів, я просто встала і пішла!
Вдома я зібрала речі чоловіка і поставила валізу за двері! Змінила замки і пішла до мами. Я не хотіла його слухати, бачити і говорити з ним! Наступного ранку я прийшла додому, а в двері стирчала записка із словами «Вибач»! Це все, що він зміг мені написати!
Так, мені було дуже важко!
Але я знала, що не зможу пробачити зраду! Подвійну зраду! Через деякий час я знайшла в собі сили поговорити з Олегом. Розмова була коротка і по справі: про розлучення і аліменти.
Ми розлучилися, мій колишній чоловік і моя колишня подруга стали жити разом, але їх спільне життя не протрималася довго, через місяць вони розійшлися.
А що стосується мене, то хочу сказати, що все прекрасно, життя триває! А щасливими моментами свого життя, тепер я ділюся тільки з моїм найріднішим і близькою людиною – це моя Мама ініхто більше! І вам те саме раджу. Всім добра!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
