Я орендувала кімнату у великій квартирі, поки вчилася в столиці в університеті. Це була велика комунальна квартира раніше, а тепер нею володіла одна жінка, як вона їй дісталася, вже не знаю, як. Хазяйка тітка Валентина жила вище, в іншій квартирі з дочкою підлітком, а цю віддавала в оренду по кімнатах, в основному молодим дівчатам-студенткам.
Я спочатку навіть не зрозуміла, чому саме тільки дівчатам, але скоро все прояснилося.
Вона постійно приходила, нібито перевірити, як ми тут живемо, але щоразу у неї були якісь прохання: то у неї гості скоро будуть, треба допомогти їй з цим, то до іншої дівчинки приходила – у неї швейна машинка була – щось підшити їй треба: штори або скатертину, то зателефонувати їй кудись треба і у неї щось з телефоном трапилося…
Так вона на нас і каталася, благо, що кімнат в цій квартирі було п’ять.
Відмовити тітці Валі було незручно, все-таки житло у неї орендуємо, та й заплатили ріелтору, коли він нам цю квартиру знайшов, і нову шукати, переплачувати не хотілося.
Але одного разу вона мене вразила до глибини душі, неприємно дуже.
Зателефонувала і сказала, що хоче мене про щось попросити, я відразу і не зрозуміла, до чого такі церемонії, піднялася до них, а коли зайшла, вона мені сказала:
– Ти знаєш, у нас вчора були гості, накопичилося стільки брудного посуду, а доньці моїй уроки треба робити, та й лінь їй,а у мене часу не вистачає і сил… Хотіла тебе попросити, щоб ти нам посуд помила.
Я мало не впала від такого прохання. Я взагалі не очікувала ось такого, взяла і сказала, що мені проект потрібно терміново доробляти. І взагалі, я до кінця місяця тут доживаю і в іншу квартиру переїжджаю.
У господині було очманіле обличчя, але вона нічого не сказала, я розвернулася і пішла.
Насправді, не було у мене на той момент ніякої іншої квартири, просто вже набридла ця “простота”. Але згодом ми разом з подругою таки переїхали від тітки Валі і її дивних прохань подалі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!