Хелоу, хау а ю? Це взагалі тут не привід відповідати. Зовсім. Ай ем фан, сенкью – це те що вони звикли і хочуть чути.
Бо якби їм було цікаво, я б розповіла, скільки віддало життя і постраждало у Дніпрі і Запоріжжі за останній день… А скільки ж мені ще не відомо!
Але їм, насправді, не цікаво. Та як би там не було, те що вони нас, українців, ютять і приймають, це величезний вчинок.
На скільки б вас вистачило пустити до себе в дім сторонніх людей? Добре, якщо українці і британці не перетинаються, бо є такі умови – частина будинку чи взагалі окремі будинки. А якщо це постійне життя зі сторонніми людьми, то це… важко.
Радію, що Притулин супутник дозволяє знищувати чималу кількість їх техніки. Що малий (брат) відповідає і, навіть, відосики шле.
Що броварські хлопці, які нараз там, активні у соцмережах. Що збори на необхідне закриваються досить швидко.
Радію. І одночасно затискаю зубами губи, бо у кожного з друзів в Україні думки про можливі страшенні дії очільника ерефії. Бо з’явились “нові” валізи. Бо прильоти не закінчуються, і навіть не меншають. Бо звільнені території – це приклад страшних дій, які зрозуміти нормальним нормальним – не можливо. НЕ МОЖЛИВО.
А у нас… У нас все добре. Я вчу мову, катаюся на вєліку. Тут це реально засіб пересування. Зараз це трохи холодніше, тому кутаюсь і маю китайську парасольку на голову на випадок дощу.
Alex вчить другу мову – іспанську, і по четвергах готує у школі, a Nikita вчить французьку і приносить якісь важливі грамоти зі школи. Обидва сини заробляють не оцінки, а поінти. Хтозна, що це значить, але мотивовані обоє. В школу йти прямо хочуть.
Я раз на тиждень (поки що) підписалась бути волонтером в школі – помічником вчителя. Була один раз – допомагала у довільній діяльності дітям 5-6 років (тут школа з 4 років). Це схоже на роботу нянечки в наших садочках.
Що ще? Мої теперішні курси англійської до грудня. До цього ж треба якось знайти нових спонсорів, бо квартиру безробітний жінці буде важко зняти.
Кажуть, спонсори теж вже закінчились в Британії… І виходить казус. Роботу не знайти, бо фул тайм я не можу працювати по закону, а на пат тайм мало хто хоче брати працівників.
Прибирати я не можу/хочу, бо це черевато наслідками – рука з оперованої сторони вмить може набрякнути і лікування вийде набагато дорожче, ніж зароблене. Але якось воно, та буде.
Думками з Україною.
Ганна Хмуренко, Бровари-Великобританія, 2022-й, Фецсбук-щоденник.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
