fbpx
життєві історії
Хлопець повів мене знайомитися зі своєю матір’ю на третій день після знайомства. І його мама відразу почала розповідати про те, що він любить борщі та що супчики йому потрібно кожен день їсти. Я відповіла як є, що не вмію

Хлопець повів мене знайомитися зі своєю матір’ю аж на третій день після знайомства. Я була здивована, але в силу своєї наївності подумала, що він дуже був серйозно налаштований.

Але нижче я розповів про знайомство, про свої найгірші відносини. Йому 32 роки, тільки грав в танки, не хотів працювати і вів веселий спосіб життя.

Працював охоронцем за пару гривень на місяць доба через три. От і повів мене знайомитися зі своєю матір’ю

Як я і думала у такого хлопчика виявиться не мати, а «бой-баба». Велика огрядна і гучна жінка зустріла нас на порозі свого будинку. Проживає вона в приватному будинку, сад, город.

Я не люблю гучних і через чур емоційних людей, мені стає з ними не комфортно. Але вона була якраз такою.

При такій матері він здавався маленьким пташеням. Тихий, слухняний. Вона йому відразу супчик налила. Мені запропонувала чай. Я не відмовилася.

Відразу почала розповідати про те, що Паша любить борщі, супчики йому потрібні кожен день їсти.

«А ти, Олено, вмієш варити смачний борщ?»

Я відповіла як є, що не вмію. Реально ніколи не варила борщ. А перед цією жінкою красуватися не хотіла.

Ой, як вона стала обурюватися. Начебто її синок тепер залишиться голодним на все життя. Добре хоч її співмешканець заступився за мене і сказав, що ще навчиться.

До речі, цілком адекватний мужик. Не знаю, як він з нею зійшовся взагалі.

Потім я на вухо шепнула, що пора б уже й збиратися. Реально набридло вже сидіти. Причому після цих моралей розмова вже нормально не клеїлася. «Ну ми підемо».

Вона відразу стала збирати торбу з їди йому в дорогу. Разом ми ще не жили, тому вся їжа дісталася йому.

Налила вона йому в дволітрову банку супчик, в пакет поклала варену картоплю. Сходила на город за огірками. При цьому мені сказала: «Я тут огірочків поклала, зробиш Паші салатик».

Ага, Паші салатик. На третій день знайомства. Паші ще пальцем не поворухнув: ні в кафе не зводив, ні квітів не подарував, а я йому борщі і салати. Добре прилаштувався.

Загалом як добре, що наші шляхи назавжди розійшлися з цими людьми і більше не зійдуться.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page