Хочу розповісти свою історію, мій крик душі. Зараз мені просто необхідно виговоритися людям, яким абсолютно все одно…
Мені 29 років, чоловік на рік старше. Наша історія почалася 10 років тому. Я вийшла заміж на наступний день після мого повноліття. Ми так любили один одного. Чоловік – красень, блакитноокий блондин. Сама я начебто теж не поганенька. Зустрічалися ми років з 13.
Почали сімейне життя, про дітей навіть не замислювалися. Спочатку треба довчитися, влаштуватися на пристойну роботу, пожити для себе. Так минуло п’ять років. Навколо все почали потихеньку народжувати дітей: однокласниці, колеги, друзі.
Соціальні мережі зарясніли щасливими мамами і татами… Я теж задумалася, вирішила пройти обстеження, підготуватися.
Аналізи показали, що ми з чоловіком абсолютно здорові, лікар зі спокійною душею відправив нас. І тут почалося, ні з першого, ні з другого разу зачати не виходило. Я почала нервувати. Через місяць чоловік зібрав мене і повіз на море. Відволіктися, розвіятися.
У глибині душі я сподівалася, що море, свіжий відпочинок, зміна декорацій зроблять свою справу. Але відпустку підійшов до кінця, повернувшись додому кинулася закуповуватися тестами, але всі вони наче змовилися на зло мені…
Минуло три роки, я знову пройшла всіх фахівців, а чоловік навіть не пішов за результатами аналізів. Не знаю на чому вже трималися наші відносини. Я шалено хотіла дитину.
І ось настало літо. Ми з подругою поїхали на вихідні на турбазу відпочити, ввечері трохи випили, смачно поїли і вирішили піти на місцеву дискотеку. Там я зрозуміла, що вино занадто сильно вдарило в мою голову, коли побачила його – темноокого брюнета.
Познайомилися, закрутилося. Як опинилися в ліжку, я не пам’ятаю. Він такі слова мені говорив, вперше за довгі роки я відчула себе потрібною… Настав ранок і я злякалася, усвідомивши, що накоїла.
Я зрадила чоловікові! Як я могла?
Як я подивлюся йому в очі, коли приїду. Тим часом, мій новий знайомий попросив телефон, я написала номер з однієї невірної цифрою, спеціально.
А через 2 тижні я зрозуміла, що завагітніла. Вперше тест показав 2 смужки, у мене навіть затряслися руки, від щастя. Це не передати словами. І я вирішила залишити дитину.
Зараз моєму синочкові 6 місяців… На УЗД мені підтвердили точний термін. Тому я впевнена, на 100%, що дитинка не чоловіка… всі наші рідні і близькі, друзі та знайомі раді.
Вони думають, що сталося чудо. А я… я не знаю, я обожнюю свого малюка, але чому я відчуваю порожнечу…
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
