Ми з чоловіком живемо в трикімнатній квартирі, на яку важко свого часу працювали. І мене дивує позиція дочки. Вона впевнена, що ми повинні зробити дарчу, поки живі, на неї. Я спершу подумала, може й так, але як бути зі старшою Ольгою, яка багато років тому поїхала на заробітки в Італію. Вона ж також моя дочка.
У нас з Віктором двоє дочок. Ми вже з чоловіком не молоді. Мені 72, а Віктор на чотири роки старший.
Старша дочка вийшла заміж дуже рано, але прожила з чоловіком не довго. В них не було дітей, і це, скоріш за все, зіграло в розлученні ключову роль.
Ольга була в невістках, тому як тільки розлучилася повернулася до нас, а через два роки поїхала в Італію.
Там вона вже багато років. Навіть має чоловіка, але офіційно вони не в шлюбі.
Ольга не часто, але приїжджає, але кожного місяця висилає нам з дідом гроші.
Я й не уявляю, як би ми прожили без її допомоги.
Молодша ж дочка вийшла заміж і виховує з чоловіком двох дітей.
Наш зять з іншого міста – за п’ятдесят кілометрів від нас. В нього там робота, тому спільно з Христиною вирішили після весілля будуть жити з його батьками.
Я пропонувала дітям свій дах над головою, але вони відмовилися.
З тих грошей, що надсилала Ольга, я також допомагала і Христині і її сім’ї. Я ж розумію, що в наш час важко живеться, та й в дітей потрібно чимало вкладати.
Христя прекрасно знає, що ці гроші надсилає нам її сестра, тому коли вона на Зелені свята зі всім сімейством приїхала до нас в гості і стала говорити, щоб я зробила дарчу нашої квартири на неї, я здивувалася.
Як би там не було, а у мене з чоловіком двоє дітей. Хто його знає, як складеться доля Ольги в Італії. Може вона вернеться в Україну, а в батьківській квартирі їй місця не знайдеться.
Я подумавши сказала Христі, що все оформлю правильно, але квартира буле розділена між двома дочками порівно, щоб ніхто потім не тримав на нас з чоловіком зла.
Христина ж мене не зрозуміла і образилася.
– Ольга там живе в своє задоволення, ми ж на її подачки лише виживаємо. І ви хочете їй квартиру вділити? А не забагато їй “щастя” в тому житті?
Я не розумію дочку. В Христі є діти, чоловік поруч. В Ольги ж важке життя я вважаю. Не з добра вона в ту Італію поїхала.
А як ви вважаєте, треба мені розділяти цю квартиру на двох, чи все віддати Христині?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда