І де вони взялися зі своєю картоплею? Та я краще купила би! Мої свекри мешкають в селі за 500 кілометрів від Києва, з купою родичів у селі. Свекруха погано почувалася в червні й серпні і тепер просить приїхати допомогти викопати картоплю, бо посадили цього року більше, ніж завжди.
Навіщо, питається? Невідомо. Ніхто нічого в них ніколи не бере, якщо самі не привезуть. Поїздка машиною коштує 2500 гривень.
І от самі посудіть. Планують їхати 2 людини: одна з них ніколи картоплю не копала (це я), друга (це чоловік) копала дуже давно.
Усі ходять на роботу, і крім грошей – це величезна безглузда трата сил і часу.
Альтернативні варіанти допомоги є такі: поїхати на машині, витративши 2500 і взяти при цьому картоплі 200 кілограм, не більше, а сьогодні картопля досить дешева в магазинах і на ринку. Тобто 1 кг картоплі коштуватиме 12 гривень.
Їхати на маршрутці – це 400 гривень і таки її викопати, але не брати, а собі картоплю купити у Києві.
Третій варіант – не їхати та скинутися на 1000 гривень ріднею, щоб допомогли викопати за гроші місцеві мешканці. 1000 – це витрати на проїзд плюс якась кава, вода, хот-дог тощо.
Не їхати і дати 2500 гривень мамі чоловіка, щоби свекри купили картоплю і ніхто не копав.
Свекруха тільки за 1-й варіант, бо що скажуть люди? Чоловік за 1 або 2 зі скрипом, бо їздить машиною і не любить громадський транспорт. Я за будь-який, крім 1.
Що на Ваш погляд доцільніше? Як вчинити з цією свекрівською картоплею? Але горбатитися на городі я точно пас.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
