– І де ж тільки взялася на нашу голову? Так сина шкода! А як же вміло обкрутила дівка хлопця, та ще й дитина незрозуміло від кого, – говорила про себе майбутня свекруха. Та нічого вже не вдіяти. З хвилини на хвилину вони стануть чоловіком та дружиною. Поки Олена Дмитрівна намагалась подумки роз’єднати цей союз, наречений ніби відчувши мамине “благословіння” – сказав – “Ні”. Яринка зблідла, а гості притихли
***
У п’ятницю заміж виходила одна з моїх подруг. Ще молоденька дівчинка, але вже на п’ятому місяці. У передчутті цієї знаменної для неї події ми зібралися біля РАЦСу.
Щасливі і красиві ми очікували своєї черги, наречений був веселий як ніколи, наречена помітно нервувала, як виявилося не дарма…
Ось настала ця довгоочікувана хвилина, реєстраторка запрошує нас пройти в зал. Гості встають з боків, наречений з нареченою в центрі, все як годиться, обручки вже заздалегідь передані і лежать на красивій подушечці в колір букета нареченої, все продумано, все красиво, ні до чого причепитися.
Фотограф і відеограф метушаться, налаштовують апаратуру, щоб не дай Бог не пропустити важливий момент у житті цих ще молодих людей.
Тільки майбутня свекруха була з досить кислим обличчям, їй явно не хочеться переходити з категорії колишня, в категорію справжня.
Недолюблює вона Ярину, сина шкода, а як же вміло обкрутила дівка хлопця, та ще й дитина незрозуміло від кого, за її словами. Але молоді не бачать цієї туги в очах, налаштовуючись на щасливе майбутнє.
Реєстратор починає промову:
– Чи згодні ви, Ярина Іванівна, взяти в чоловіки Валерія Павловича?
Моя подруга радісно киває головою і видихає своє довгоочікуване: “Так”. Валерка її довго з цим ділом тягнув, через три роки тільки пропозицію зробив.
Ця тітонька в строгому костюмі звертається вже до самого Валерія з цим же питанням. Наречена закохано дивиться на нього, ось ще трохи і вона стане вже законною дружиною.
А Валерка бере і відповідає: “Ні”.
Зал замовк, тільки фотограф виконував свою роботу, клацаючи фотоапаратом. Всі в напрузі дивилися на нареченого. Ярина зблідла і майже злилася зі своєю весільною сукнею. Тільки на устах свекрухи заграла підступна посмішка: “Молодець, синку, так їй і треба”.
Тут цей горе-наречений бере і повертається до камери, і вимовляє: “Ні, я не просто згоден взяти в дружини цю прекрасну дівчину, я давно мріяв про це, і сьогодні моя мрія нарешті здійснилася”. Після цього він підходить до Ярини, бере її руку і цілує.
У залі все ще мовчать. Ярина ніяк не може прийти в себе. Реєстратор нервує, фотографу все ні по чому, він продовжує працювати. Посмішка на вустах свекрухи повільно опустилася і знову прийняла скорботне положення.
– Все ж весіллю бути…
Тітонька в піджаку нервово питає:
– Я не зрозуміла, Ви згодні чи ні? Підписи ставити будемо або як?
Ту Ярина йойкає і хапається за живіт. Нагадаю, вона на п’ятому місяці, нерви не витримали. Всі тут же кидаються до неї, вона повільно сповзає на підлогу. Хтось телефонує у швидку, хтось поливає наречену водою. Наречений блідне на очах. Ось так пожартував…
Тітонька підбігає з документами, суне їм ручку, тикає, де треба поставити підпис, швиденько вручає свідоцтво. Все її робота виконана, ще на одну сім’ю в столиці стало більше.
Фотограф знімає все це дійство, а як же, гроші ж заплачені. Одній нареченій не до жартів, ось так вийшла заміж, ось так найщасливіший день у житті …
Загалом, відвезли Ярину в лікарню прямо у весільній сукні і з букетом на збереження. Вона тепер зберігає горде мовчання, з горе вже чоловіком (а як же тітонька в костюмі встигла виконати свій обов’язок) не розмовляє, на повідомлення не відповідає.
А Валерка дивується, адже він цю промову цілий тиждень репетирував перед дзеркалом, не розуміє, чому вже законна дружина його ігнорує… Ось, що означає, хотів ефектно одружитися, щоб не так, як у всіх…
Тепер носимо Ярині яблука в лікарню і заспокоюємо, що наступне весілля буде краще…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!