І лише коли мені перевалило за п’ятдесятку, я задумалася, чому так в своєму житті і не вийшла заміж. Будучи маленькою, як і всі дівчатка мріяла, що вийду заміж за принці на білому коні – не судилося. Всі мої подруги сміяться, кажуть, щоб вже навіть про чоловіка не думала, але я все ж маю на це велику надію. – Чоловікам молоденьких подавай. Ніхто на “бабку” кидатися не буде. – Але я не вважаю себе бабкою!
Коли я була маленькою дівчинкою, то як і всі дівчатка мріяла вирости і вийти заміж за принца. Аж смішно зараз, коли мені вже за 50. А знаєте чому? Тому що я хоч і виросла, але заміж за принца, та й взагалі заміж так і не вийшла. Насправді я самотня старенька мадам, яка тільки після того, як вік перевалив за півстоліття, одумалася, що треба б хоча б чоловіка мати поруч, чи що. Адже перспектива відійти у засвіті одній в ліжку з сорока котами якось не особливо радує.
Я в хорошій фізичній формі. Багато хто говорить, що виглядаю молодше за свій вік. Звичайно, мене ж так життя не попсувала, як інших, у кого діти, внуки, ненаситні, чоловіки, які заглядають за чужими спідницями.
У мене всього цього не було. Все життя я займалася сама собою. Скажіть, егоїстка. Ні, просто жінка, яка любить себе в першу чергу.
Ну ось після 50 я задумалася про те, щоб знайти собі чоловіка. Але всі мої подруги твердять, що це нереальна мрія. Нібито мужикам потрібні тільки молоді жінки, а що я можу дати в свої роки. А-ха-ха, так багато чого, але ж не всім про це розкажеш.
Так в чому суть? Думаю, де б познайомиться з солідним чоловіком. Може, підкажете варіанти або й правда це не реально в моєму віці?
Що скажете? Тільки говоріть правду, я не ображусь!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
