І лише після того, що почав виробляти мій чоловік, я зрозуміла, чого його батьки так зраділи, коли почули про весілля, і навіть забрали до себе бабусю, лиш би ми жили собі окремо і нікого не чіпали. Я протрималася в такому житті чотири роки. Хоча до сьогодні не розумію, чим я тільки керувалася, коли віддавала свою зарплату, покриваючи борги Володі. Його ж батьки робили вигляд, що нічого не бачать

І лише після того, що почав виробляти мій чоловік, я зрозуміла, чого його батьки так зраділи, коли почули про весілля, і навіть забрали до себе бабусю, лиш би ми жили собі окремо і нікого не чіпали.

Я протрималася в такому житті чотири роки. Хоча до сьогодні не розумію, чим я тільки керувалася, коли віддавала свою зарплату, покриваючи борги Володі. Його ж батьки робили вигляд, що нічого не бачать

Заміж я виходила доволі молодою. Мені на той час тільки двадцять один виповнилося, а Володя на п’ять років був за мене старший. Ми довго не зустрічалися. Якось так вийшло, що він попросив моєї руки, а я довго не думала, тому сказала “так”.

Як до весілля, так і після декілька місяців все в нас було гарно і романтично. Його бабуся віддала нам свою однокімнатну квартиру, переїхавши жити до моєї свекрухи.

Я раділа, оскільки не кожному так щастить з дахом над головою.

Та буквально після пів року такого життя все кардинально змінилося. В той час мені доводилося поєднувати і навчання в університеті, і виконувати домашні обов’язки, і чекати на чоловіка, який ніколи не спішив до мене.

Коли я питала, де він був, то Володя починав видумувати щось на ходу. Мовляв, має багато справ, і йому треба все встигнути.

Однак Володя нічого не вирішував, а навпаки, проблеми лише додавалися. Чоловік брав гроші у борг, оформляв кредити у банках під великі відсотки. Але незабаром банки не давали йому кредити, тоді він брав побутову техніку в магазинах.

Купував її на виплату, а потім продавав іншим людям за нижчою ціною. Спочатку я не розуміла, що він робить. Потім, коли здогадалася, намагалася допомогти йому.

Наївно вірила, що Володя усе зрозуміє і почне виправлятися. Я до останнього сподівалася, що у нас все налагодиться і буде як колись, на початку спільного життя.

Я сподівалася допомогти чоловікові. Зі своїх грошей закрила пару його кредитів, виплачувала невеликі борги. Однак Володя продовжував грузнути в боргах, і я здалася. Борги постійно росли, а чоловік почав ховатися.

Тоді почалися різного роду дзвінки. Я не могла ні з ким поділитись своїми проблемами. Адже ні родичі, ні друзі нічим не допоможуть, тільки нервували б.

Батьки чоловіка були в курсі махінацій свого сина, але в них також опустилися руки. Вони могли б сплатити його борги, але розуміли, що це ненадовго. Володя набере нових.

Я вирішила розлучитися. Спочатку мені було важко, я хвилювалася за колишнього чоловіка. Але поступово я почала повертатися до нормального життя. Проводила час із батьками та друзями.

Минуло близько року, як я познайомилася з чоловіком. Близько двох місяців ми зустрілися, а потім Борис покликав мене заміж.

Читайте також: На початку квітня в мене був день народження. І ось вийшло так, що за довгий час, дві мої улюблені жінки сиділи у вітальні за одним столом. Вони того дня так посперечалися, що дочка пішла дуже розлючена і близько тижня мені не телефонувала. Анна переконана, що Віру цікавлять лише мої гроші, натомість Віра просить мене не балувати дочку такою кількістю “кишенькових”

На даний момент я почуваюся щасливою жінкою і мамою, я люблю та люблять мене. Я хочу забути той час, що провела з колишнім чоловіком.

Дякувати Богу, що не нажила з цією людиною дітей.

Я не розумію, як могла все це терпіти цілих 4 роки? Навіщо я витратила стільки часу? На що я сподівалася виплачувати борги дорослого чоловіка?

Дівчата, не повторюйте моїх помилок. Такі люди не змінюються.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua