Моя невістка Ганна втрутилася в нашу домовленість з сином Іваном і все зіпсувала, хоча я вже переконала Ваню, що він мусить віддати свою частку в квартирі сестрі Оленці. Домовленість полягала в тому, що я відпишу на нього дачу. Все було добре, поки не влізла невістка, яка нічого не розуміє, але кричить і вимагає.
У мене двоє дітей – син Ваня і дочка Оленка. Обоє вже дорослі, у них свої сім’ї і діти.
Якщо з зятем мені спілкуватися легко і приємно, то після невістки у мене смикається око. Вона наче з ринку, не розібралася в ситуації, але вже кричить щось. Як син примудрився з нею зійтися, я досі не розумію. Якби не внук, то я б взагалі з цією пані не спілкувалася.
У Івана освіта, музична школа за плечима, а за дружину – оце ось. Чим вона його тримає, я не знаю, можливо приворожила. Не вірю я, що хтось при здоровому глузді на неї міг спокуситися – фігура попливла, далеко не красуня, але бог би з цим, з лиця воду не пити, але там же й інтелекту немає, а характер – я вас благаю!
І у неї це вже другий шлюб, від першого у Ганни теж є дитина, з хлопчиком я теж не можу спілкуватися. Не знаю, хто там батько, але дитина, судячи з усього, копія матері – невихований і крикливий. Невістка пробувала мені його в онуки записати, але мені таке щастя ні до чого, у мене свої є, нормальні і рідні.
Синові я лише раз на тему його дружини висловилася і закрила тему. Моє ставлення він знає, але не мені з нею жити, на щастя. З Ганною ми не спілкувалися толком, тільки з приводу онука. Отже до недавнього часу непорозумінь між нами не було.
А вийшло непорозуміння, коли невістка влізла в тему, яка її взагалі не стосується – в тему нашого сімейного майна.
У нас вийшло так, що ми з чоловіком хотіли забезпечити житлом обох дітей. Синові, як старшому, відразу після університету дали половину суми на двушку. Він взяв собі квартиру і виплатив іпотеку ще до весілля.
Ми збирали для дочки, але чоловіка раптово не стало, а у мене самої дохід досить скромний.
Всі накопичені до того моменту гроші пішли на прощання і пам’ятник, не дуже багато ми встигли зібрати.
Тоді я і вирішила зробити так – поговорила з Іваном, щоб він не вступав в спадщину за батьком, я теж не буду, ці частки відійшли Оленці. Потім син мав відмовитися від своєї частки в квартирі, а я заповіт напишу на дочку. Я тоді переїду в однушку зятя жити, без переоформлення, просто жити, а він і дочка в’їдуть в мою трикімнатну вже на повних правах. Зараз вони артачатся і говорять, що своє наживати будуть, горді.
Вані при таких умовах, щоб зовсім на бобах не залишився, я хотіла віддати повністю дачу. Дача у нас – не 20-метрова халупа, там ділянка близько 20 соток, міцний будинок на 80 квадратів в два поверхи, банька, вода, електрика цілий рік – як котедж. Я вважаю, що цілком все рівнозначно виходить, ніхто не в обділений.
Син зі мною погоджувався, поки про наші домовленості не почула невістка. Накувала ця нічна зозуля, тепер син вважає, що його обділили. Пояснювала все, на пальцях показувала, наче згоден, а потім йде додому до дружини і наступного дня знову стара пісня.
Вирішила я поговорити з невісткою безпосередньо, мало того, що вона пхнеться туди, куди взагалі не слід, так ще і стосунки з сім’єю сина псує. Пояснила весь розклад, але їй, мабуть, не вистачає здібностей все зрозуміти, вона заявила, що відстоює права свого чоловіка і дітей.
Вона мені сказала, що з батьківською часткою квартири я сина вже кинула, а тепер взагалі хочу його з без нічого залишити. Це, мовляв, він не розуміє, вірить матері, а вона мене наскрізь бачить.
Вилетіла я звідти пулею. З сином потім пробувала ще раз говорити, але він вважає, що дружина права – його обділили. Ні про іпотеку вже не пам’ятає, і дачі йому мало. Посварилась з Іваном в пух і прах, аж не добре стало.
Оленка, коли приїхала мене навідати, насварила мене, не втручайся, каже, ти до них, нехай живуть, як хочуть. Вони з зятем збираються брати іпотеку, вже накопичили деякі гроші. А мені порадили не псувати собі настрій і самопочуття.
Мені ж незручно, що Ваня грошей на квартиру отримав, а Оленці я допомогти не можу. Вчора сходила, записала дачу на дочку і свою частину квартири теж їй відписала. Івану повідомила, що так зробила, щоб не було потім питань у нього до сестри.
Другий день Ваня мені телефонує, але я трубку не беру. Нехай зі своєю розумною Ганною спілкується, а зі мною не треба, раз мої слова для нього нічого не варті. Залишився без спадщини – так нехай дружині спасибі скаже, якби не вона, все було б добре. Я вважаю, що все правильно зробила.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
