І ось тепер дружина забороняє мені спілкуватися з моїми батьками. Я вважаю, що це не нормально, а подруги дружини, у яких я запитував їхню думку, відповіли, що правильно вона робить, що і вони так думають…
Почалося все з того, що ми з дружиною Алевтиною хотіли жити окремо від моїх батьків, але якийсь час до весілля і після весілля ми жили з ними під одним дахом в приватному будинку, який ми будували з батьками і сестрою.
Моя мама Алю не любила і з кожним роком все більше і більше хотіла, щоб ми розлучилися, і вона поїхала жити до своєї мами в своє рідне місто.
Після народження сина моя мама безпосередньо мені сказала прямо в обличчя, щоб я розлучався з Алевтиною і нічого доброго не чекав. На той момент синові було всього 3 місяці і для мене було недопустимо, що мама намагається зруйнувати нашу сім’ю.
Потім мати стала і мене ігнорувати, не розмовляти зі мною, закриватися в кімнаті, ночами не спати, дуже рано вставати. Далі стала звинувачувати нас у крадіжках в її будинку, в якому ми жили всі разом, і я його теж будував. Звинувачувала і мене в крадіжках її речей, таких як годинник, чашки, вилки, ложки, ланцюжки, одяг. І одного вечора після гучного звинувачення дружини в крадіжці її наручних годинників, ми вирішили з’їхати на орендовану квартиру.
Жили ми орендованій квартирі квартирі з немовлям кілька років. А мої батьки в цей час здавали чужим людям свої дві квартири і нас в ці квартири жити категорично не пускали! Коли ціни зросли на орендовані квартири, і ми вже не могли платити, тоді батько запропонував жити в одній з їхніх квартир. Ми просто здивувалися і відчули підступ. Так воно і було.
Нас змусили платити їм пристойну суму як за орендовану! Данилко там пішов в дитячий садок. Ми перестали платити їм через півроку, тому що я прописаний в цій квартирі був від народження. Нас вигнали з цієї квартири, і ми змушені були шукати знову житло, і дружина запропонувала поїхати в її рідне місто жити з її мамою, оскільки потягнути орендовану квартиру ми не могли з маленькою дитиною. Та й орендувати знову – це бути знову будь-якої миті готовими до постійних переїздів.
Прожили ми вже рік в новому для мене місті, причому роботу я не міняв і їжджу в своє місто на роботу на маршрутці по 2 години в одну сторону щодня. Тепер кожного разу, коли я говорю про своїх батьків чи хочу до них поїхати провідати, Алевтина каже, що просто піде подасть на розлучення, тому що вона не хоче знати, бачити і чути моїх батьків і сестру, і ніякі їхні будинки і квартири їй не потрібні.
Ще хочу додати, що з’їхали ми в інше місто до матері дружини дуже різко, буквально за 2 дні. Тому що моєму татові не сподобалося, що Аля дорікнула йому, що він як батько нічого своєму синові дати не може і ще гроші змушує платити за орендовану квартиру своєму ж синові. Аналогічний вечір був і на дачі, коли ще там були моя сестра з чоловіком. Нас образили, назвали злодіями, і сестра рідна додала дуже неприємну для мене фразу, що ми з дружиною нічого не досягли, не купили квартиру собі, що у нас нічого свого немає! Причому будинок і дачу в основному завжди допомагав будувати батькові саме я, від верху до низу, з раннього дитинства.
Ось тепер через таке ставлення і інші образи і конфлікти моєї дружини і нас обох з моїми батьками, через те, що ми завжди їм заважали і займали їхні квадратні метри, через те, що вони приховували від мене, що моя сестра при надії, і сказав тільки батько мені про це, коли вона вже народила дитину – через все це Алевтина тепер їх нікого знати не бажає, лякає мене розлученням вже серйозно щоразу, коли я починаю говорити про батьків і хочу до них поїхати.
Розумію, що вони вчинили недобре з нами, але все одно для мене вони залишаються батьками, з якими хотілося б налагодити спілкування і відносини, адже інших у мене немає і не буде! З мамою ми зовсім не спілкуємося, навіть по телефону, а батько тільки приїжджає до мене на роботу в обід, щоб передати подарунок онукові на День народження або Новий рік… Дуже від всього цього прикро. Розумію Алю, але все ж вона не права…
Автор: Олексій
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
