fbpx
життєві історії
– І так і живемо вчотирьох в моїй двокімнатній – син з дружиною і дитиною, і я? Як вони одружилися, четвертий рік ось уже пішов. З невісткою постійно конфлікти. Ганяю її, щоб з дитиною займалася нормально. Молоді ледачі зараз!

– …І що, так і живете вчотирьох в твоїй двокімнатної – син з дружиною і дитиною і ти? І давно так?

Алеєю поволі йшли дві жінки років шістдесяти з невеликими собачками на повідках і мирно розмовляли про те – про се. Собаки чинно крокували поруч з господинями і немов би теж прислухалися до розмови.

– Ага, так разом і живемо, – зітхнула інша співбесідниця. – Як вони одружилися, четвертий рік ось уже пішов…

– І що, перспектив роз’їхатися ніяких?

– Ну, спочатку були у них розмови щодо кредиту. Щось начебто навіть збирали. Але потім вже чекали дитину і сама розумієш…. Працює зараз тільки син, грошей не так вже й багато отримує, чесно кажучи. Я теж не працюю, в минулому році пішла на пенсію – спина болить страшенно, операцію ось буду робити. Так що від мене допомоги ніякої…

– Зрозуміло… Ну і як, нормально уживаєтеся все?

– Ой, Наталю та яке там нормально… З невісткою постійно конфлікти. Ганяю її, щоб з дитиною займалася нормально. Молоді ледачі зараз… Не будеш штовхати – не поворухнув, так і будуть сидіти, носом в телефон, дитині мультики включать. Але так адже не можна! Я їй так і кажу, якщо дитина тобі не потрібна, навіщо народжувала?

Вимикай, кажу, планшет негайно, збирайся на вулицю! Вчора ось знову посварилися з нею, не розмовляємо. У мене аж тиск піднявся! Напилась ліків, нічого, начебто відпустило…

– Ось скільки тобі так мучитися? Не приймай ти це все близько до серця. Це її дитина, нехай сама виховує його, як знає. Відправляй їх на знімання, щоб не бачити всього цього. Зараз он маленьку однокімнатну квартиру можна зняти за цілком прийнятні гроші!

– Знімання – це гроші внікуда! Віддаватимуть левову частину зарплати і сидіти, навіщо? Я вже думала свою квартиру розміняти і не виходить ніяк…

– А чому взагалі ти думаєш про дві квартири? Тобі потрібна одна і не найгірша! Плюс доплата, яку ти можеш віддати синові в якості допомоги. А далі взагалі не твоя справа… Чесно кажучи, я твого сина до цієї ситуації не розумію абсолютно, вже пробач!

– А син тут до чого?

– Як до чого? Не він хіба привів дружину і матері на голову посадив? Що за необхідність була одружитися в ситуації, коли ні кола, ні двора?

– Ой, да ладно тобі, Наталю! Що якщо квартири немає, так і не одружуватися тепер чи що? Хлопцеві двадцять вісім років було. Багато в цьому віці своє житло мають? У нас би народ взагалі одружився в сорок років тоді, якби всі чекали, коли своя квартира з’явиться…

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page