Мені 23 роки. Живу під Києвом з батьками та молодшою сестричкою. Я ще не заміжня, дітей немає. Вивчилася, а тепер влаштувалася на хорошу роботу, яку дуже люблю.
Я отримую досить хорошу зарплату, навіть за столичними мірками, але я зарплати своєї не бачу. Адже мені потрібно «допомагати» з кредитом батькові, купувати поїсти на сім’ю, одягати сестричку. От і все. Чому ж я просто не зберу речі і не преїду від них? Відповідь очевидна – вони без мене не зможуть, особливо мала.
Куди діваються їхні зарплати? У них є ще однин кредит і кредитні карти, які самі себе не погасять. Я розумію, що зараз в мені грає мій егоїзм, але гроші мені дістаються дійсно дуже не легко. Я працюю перекладачем на різних конференціях вдень, а вночі сиджу над студентськими роботами.
Поки я віддаю все зароблене батькам, моє майбутнє йде коту під хвіст.
Я просто не можу накопичити на власне житло, кудись поїхати відпочити. Все – на родину і залишки на одяг, бо мені треба пристойно виглядати. мати презентабельний вигляд.
А не дати їм грошей чя не можу, це все ж таки батьки, вони говорять: ми тобі все дали, тепер ди нам повинна допомогти.
А мене так все це вже допекло. Підтримки чекати не доводиться, подружкам це не цікаво, хлопця немає.
Самотність мене затискає з усіх боків. До речі, про чоловіків. Якось я дійсно закохалася, але мене зрадили. Він одного разу приїхав до мене і просто сказав: «Я скоро стану татом». Виявилося, що його колишня дівчина при надії, вони зустрічалися у мене за спиною.
І тепер у мене недовіра до всіх чоловіків.
Я вже довго сама і навівть не припускаю, що когось ще зможу полюбити.
Не знаю, що буде зі мною далі. Батьків не цікавить моє майбутнє, я для них – мішок з грошима.
А я відчуваю себе свічкою, яка ось-ось зітліє до кінця…
Автор: Ксенія
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!