І тепер цей сторонній дядько зібрався продавати будинок мого дитинства, де я маю намір жити з родиною! Я дивилася на тітку Таю і вухам не вірила: що-що? Він її пелену якусь на очі і здоровий глузд накинув, чи як це ще пояснити?
Ми з селища на Чернігівщині. У моєї мами є сестра, жила вона завжди з моєю бабусею, а ми ходили до них у гості. Бабуся пропонувала переїхати до них, але я все відмовлялася.
Бабусі немає вже 9 років, а в її будинку живе зараз моя тітка Тая, вона давно розлучена, дітей немає. Живе тітка сама, і ось влітку вона запропонувала мені з чоловіком і дітьми переїхати до неї. Ми погодились.
Порадилися з тіткою Таєю щодо того, що можна змінити в будинку, що прибудувати, де зробити ремонт. Тітка на все дала свою згоду, зраділа, що у нас стільки планів.
У серпні ми перевезли багато зі своїх речей, але пояснили тітці, що вже пізно з ремонтом, осінь на носі, ми за зиму трохи відкладемо грошей і навесні почнемо все заплановане. Жили поки що у себе, але ходили в гості до тітки, як завжди.
Справа в тому, що свою квартиру в двоповерховці ми хочемо залишити старшій дочці з зятем, а з двома меншими дітьми перейти до тітки.
Але пару тижнів тому тітка Тая раптом сказала, що до неї прийшов один чоловік, Іван, він ніби колись залицявся до неї в минулому минулому, та вона тоді слухала бабусю, яка говорила, що він розлучений і навіщо такий чоловік їй треба. Тая тоді погодилася.
Але зараз тітка прийняла його до себе жити, хоча нам цей Іван взагалі не знайомий, він недавно повернувся в селище з якихось своїх багаторічних мандрів.
Ми з чоловіком і двома меншими прийшли як завжди в гості, побачили цього Івана, а тітка так і сказала, мовляв, тепер живу з ним, але ви навесні переїжджайте, просто вхід окремо зробіть від нас.
Ми погодилися, знову планували і вирішили, що з понеділка можна привезти робітників з райцентру для роботи під ключ. Приїхали з робітниками і матеріалом, увійшли у двір, і тут вийшли тітка Тая і цей Іван.
Тітка мовчки і відійшла, а він каже:
– Заберіть все своє зараз, ми будинок продаємо і в інше місто їдемо.
Ми, звичайно, не повірили, і перед робітниками так не зручно було. Але тітка тая підтвердила слова співмешканця свого – буде продавати хату.
Я не знаю, що зробити, адже хто він такий, щоб командувати? Хто він такий і яке має право вирішувати продавати будинок, в якому я виросла, де пройшло моє дитинство у бабусі з тіткою? А зараз він розкомандувався, а тітка Тая його слухає.
Що тепер робити? Буду рада будь-якій пораді! Може, щось подібне було у вас в житті чи у знайомих. З нетерпінням і вдячністю чекаю коментарів та порад.
Фото авторське
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
