У мене 11 років шлюбу, син 10 років. Кохали ми з Мариною одне одного дуже сильно. Дружина у мене дуже ефектна, гарна, життєрадісна, товариська. Постійно купалася в увазі у чоловіків. Ревнував часто, вона мене теж. Але якихось серйозних приводів ми для ревнощів не давали.
З роками побут зробив свою справу, ми стали віддалятися одне від одного. Кожен сам по собі, спільним справам і інтересам, як і заняттям з сином віддавалися з небажанням. Дружина моя працює в силовій структурі, і з перших же днів за нею вишикувався натовп шанувальників. Марина почала більше проводити часу в салонах краси, манікюр, пілінг і все таке інше. На роботу її відвозив і забирав тільки я. Сама вона добиралася дуже рідко, тільки з корпоративів на таксі.
І ось днями у них був суботник на роботі. Дівчата мили вікна, столи, а хлопці прибирали на вулиці. Дружина з іншими дівчатами любили під цю справу пригубити пляшку вина. Час було десь 14-та година дня. Вона сказала мені, що ще хвилин 30 і – додому. О 15:00 я відправив їй повідомлення, але телефон був вимкнений. За геолокацією її телефон визначився на нашій місцевій «дорозі любові», місці в лісі, де зазвичай усамітнюються парочки.
Дочекавшись її вдома, я намагався з’ясувати, що вона там робила. Спочатку вона відмовлялася, але все ж зізналася: вже давно їй подобався один із співробітників, він приділяв їй знаки уваги. Я думаю, у них був затяжний флірт, та марина і не приховувала вже цього. Хоча поруч з ними завжди були інші люди, колеги. Тому нічого серйозного між ними не сталося.
Але десь з місяць тому, як вона каже, був перший поцілунок, і ось протягом трьох тижнів вони в кабінеті зустрічалися, поки нікого не було. Він писав їй вірші, дуже багато спілкувалися.
Тиждень тому їх листування побачила його дружина, і пішла від нього. На «дорозі любові» вони поставили крапку у стосунках, щоб не руйнувати шлюби. Зрад, як вона каже, не було.
Що мені робити? Я пішов з дому до своїх батьків, син дуже переживає, Марина просить вибачення, благає повернутися, обіцяє виправитися і більше такого не повторювати.
Ну і що мені робити? Я дуже люблю сина, та і її, але не знаю, чи зможу знову повірити Марині…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
