fbpx

І за мамою і за татом я гляділа до останнього, тому й залишилася в їх квартирі ґаздувати. Але одного дня на порозі з’явилася Орися, моя рідна сестра. З татом вона ще приїхала попрощатися, а ось з мамою не вийшло. Ми одна одну терпіти не можемо, а тепер повинні під одним дахом жити. І якщо на Орисю я ще закрила очі, то те, що вона привела в квартиру шістдесятилітнього чоловіка, всі межі переходить. Тепер хоч з кімнати не виходь

І за мамою і за татом я гляділа до останнього, тому й залишилася в їх квартирі ґаздувати. Але одного дня на порозі з’явилася Орися, моя рідна сестра. З татом вона ще приїхала попрощатися, а ось з мамою не вийшло. Ми одна одну терпіти не можемо, а тепер повинні під одним дахом жити. І якщо на Орисю я ще закрила очі, то те, що вона привела в квартиру шістдесятилітнього чоловіка, всі межі переходить. Тепер хоч з кімнати не виходь

Я ще мовчала, коли Орися сама повернулася в батьківську квартиру, та тиждень тому так сталося, що вона свою нову любов в нас поселила.

Я вважаю, це вже занадто. Мало того, що я живу з сестрою, яку терпіти не можу, так вона ще й мужика шістдесятилітнього привела.

Коли батьки привели мене на світ, моїй старшій сестрі було чотирнадцять років.

Ми з дитинства одна одну терпіти не могли. Завжди Орися злилася, коли вона хотіла гуляти з друзями, а їй в придачу мене підсували.

Як тільки мама хотіла мені щось нове купляти з одягу чи взуття, Орися лізла в кладову, де зберігався її старий одяг і не тільки, віддавала все мені, а гроші в мами забирала собі.

Завжди вона була егоїсткою, такою ж і залишилася, хоча їй вже за п’ятдесят.

Як тільки я закінчила медичний коледж, пішов з життя тато, а мама в той час сильно занедужала.

Орися ж жила в іншій області і про батьків і не думала. В неї з чоловіком не склалося і довгий час Орися виховувала дочку одна. Жили вони з Тетянкою, як не в одного ухажора, то в іншого.

Я ж дуже рано овдовіла, а дітей в нас з чоловіком не було. Жила я з мамою в її квартирі, бо повинна була за нею доглядати.

Коли не стало тата, Орися приїжджала попрощатися, а ось з мамою не вийшло, бо на той час вона була за кордоном і не встигла приїхати.

Я залишилася в двокімнатній квартирі батьків одна. З сестрою після відходу мами я майже не спілкувалася. І ось зараз, коли я навчилася жити одна і присвятила себе улюбленій роботі медсестри, Орися з’явилася на моєму порозі.

Виявляється, вона немає де жити, орендувати житло вона не хоче, а моя племінниця вже живе з хлопцем.

Ось вона й повернулася в батьківську хату, на яку має такі ж права, як і я.

Але що тепер робити мені?

Я терпіти її не можу, ба більше, вона привела тиждень тому в нашу квартиру сивого чоловіка. Тепер я зайвий раз зі своєї кімнати не вийду.

Я думала на рахунок того, щоб розміняти цю квартиру, але по грошах це вийде казна що, хіба десь на окраїні нашого містечка.
Як мені жити дальше? Все життя коту під хвіст… Орися мені, як кістка поперек горла…

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page