fbpx

Ігор не роздумуючи винайняв квартиру, і не яку попало, а красиву, двокімнатну, і в хорошому районі міста. Я була зачарована його мудрістю. Та як тільки ми з’їхалися, почалася дивина. – Я не звик їсти такий борщ, в ньому переварена капуста. Коли прибираєш, треба це крісло відсувати, там також залітає пилюка. Ванна кімната має блищати. – Я не звикла до такого темпу життя. Ігор це зрозумів, тому й покинув мене в чужому місті напризволяще

Ігор не роздумуючи винайняв квартиру, і не яку попало, а красиву, двокімнатну, і в хорошому районі міста. Я була зачарована його мудрістю. Та як тільки ми з’їхалися, почалася дивина. – Я не звик їсти такий борщ, в ньому переварена капуста. Коли прибираєш, треба це крісло відсувати, там також залітає пилюка. Ванна кімната має блищати. – Я не звикла до такого темпу життя. Ігор це зрозумів, тому й покинув мене в чужому місті напризволяще.

Галі 41 рік. Вона життєрадісна та успішна кар’єристка. Вона знайшла любов свого життя і змінилася не лише зовні, а й внутрішньо.

Її історія:

– Я познайомилася з хлопцем, коли поїхала у справах до іншого міста. Ігор мені не відразу сподобався, але його міркування та мудрість захопили мене. За п’ять днів спільного перебування я усвідомила, що закохалася по вуха. Ми підтримували стосунки на відстані, а незабаром Ігор запропонував переїхати в його місто.

Коханий винайняв квартиру, ми зробили невеликий ремонт і почали обживатися. Здавалося, що це якась казка, але за тиждень я перестала впізнавати свого коханого. – Я не звик їсти такий борщ, в ньому переварена капуста. Коли прибираєш, треба це крісло відсувати, там також залітає пилюка. Ванна кімната має блищати.

Ми прожили три місяці, і Ігор сказав, що нам краще розлучитися. Я злякалася, але нав’язуватися не збиралася. Я залишилася без доходу в чужому місті. Було лячно.

Проплакавши кілька тижнів, я нарешті взяла себе в руки і влаштувалася на роботу. Я успішно просувалася кар’єрними сходами, знайомилася з чоловіками, та й зовні змінилася. Мені довелося продати квартиру в рідному місті, адже тут на мене чекало більше перспектив. У мене з’явився свій дах над головою та автівка, а також прибутковий бізнес.

Одного разу я випадково перетнулася зі своїм колишнім біля торгового центру. Він був на тій же автівці і в тому самому костюмі. Він не впізнав мене, але коли розглянув, на його обличчі з’явилася усмішка.

Ігор запросив на каву, але я відмовилась. Тепер він телефонує мені і просить пробачення. Але я повертатись у ці відносини не збираюся.

Я завжди тішуся за таких сильних жінок, які знаходять у собі сили і будують своє щастя, незважаючи ні на що. Вони проходять через випробування, але досягають нереальних висот. Браво, чи не так?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page