– Якою ж сліпою стала Ліна, – скаржиться на дочку Марія Казимирівна, – не розуміє, що яму риє собі власними руками. Ну не можна так не дорожити своєю сім’єю. І якби ти не втомлювалася, ночами не висипалася, вдень крутилася, як білка в колесі. І все одна і одна. Але ж допомагаємо ж. І ми з чоловіком, і свати, і зять Ігор.
Ліна і Ігор одружилися 3 роки тому, а зараз в родині є маленький син Ярослав. Ні житлових проблем, ні матеріальних, ні міжособистісних у молодої сім’ї не було.
Батьки з обох сторін дуже навіть непогано живуть, не мільйонери, а й квартиру молодим навпіл купили, і машина є, нехай з пробігом, але своя, і ремонт в квартирі до народження малюка зробили.
– Нам би зрозуміти, розпізнати ті перші дзвіночки, – згадує Марія Казимирівна, – для дитячої меблі вибирали, так Ліна вперлася, як віл: у мого сина має бути все найкраще і крапка.
Тоді мама списала впертість доньки і позамежну ціну за обрану меблі для дитячої на стан, примхи. Але далі було тільки цікавіше.
– Відношення, – вимовляла Марії Казимирівні мама Ігоря, – я і синові нічого не сказала, і Ліні нічого не скажу, не треба її нервувати. Але так, як вона ставиться до чоловіка – ні в які ворота не лізе.
Ліна не тільки вередувала, вимагаючи серед ночі то апельсинів, то зефіру в шоколаді, вона перестала готувати, прибирати в квартирі, ходити за покупками.
З роботою ледве вмовили почекати, спочатку взяли відпустку за свій рахунок, потім пішли в черговий, потім в декрет. Але і після того, як Ліна вже відпочивала у будинку, вона продовжувала жити тільки очікуванням малюка.
– Ігор після роботи готував, – пригадує Марія Казимирівна, – прав, прибирав. Зять, звичайно, дуже Лінку любить, але поведінка дочки стала просто нестерпною.
Ситуація не виправилася і після появи дитини, тільки гірше стало. Тепер Ліна влаштовувала істерики, що вона не відпочиває, не висипається, втомлюється. Обидві бабусі, списуючи стан Ліни на депресію, приходили, допомагали, гуляли з дитиною, поки Ліна це дозволяла.
– Я більше не піду, – сказала мама Ігоря, коли малюкові було 3 місяці, – я все розумію, але терпіти її закидони і образи – просто сил немає. То я не так дитини тримаю, то не так поклала, то не на тій температурі речі прати поставила.
Марія Казимирівна пробувала з дочкою поговорити: не можна так себе вести, так, появиласядитина, мільйони жінок народжують і не по одному, івсе встигають, чоловіки у них оглянуті, будинки чисті.
– Ну і не ходіть, – відрізала дочка, – обійдуся. І не треба мене вчити, як мені поводитися з чоловіком і з дитиною, я сама все прекрасно знаю.
– Ігор спить в іншій кімнаті, – каже Марія Казимирівна, – а Ліна в дитячій. Молодий чоловік відчуває себе абсолютно зайвим в цьому тандемі мати і дитя: тільки грошей принеси, продукти купи, в квартирі прибери, поїсти сам приготуй і піди, не заважай, я втомилася!
– Не довго буде їх сімейне життя такими-то темпами, – журяться і свати, – ну так, перший час батьки відходять на другий план, молоді мами поглинені новою роллю, турботами про малюка, материнством. Але тут у мого сина не просто другий план, а задвірки якісь. Поки він терпить, але, якщо що, Лінка буде сама і винна. Дитина появилась і чоловік вже не потрібний?
– Пройде, – сподівається Ігор. Але з кожним тижнем надія слабшає.
Ліна проблему не усвідомлює і не визнає, допомога фахівців відкидає і неухильно погіршує відносини з чоловіком. Ось так і вийшло, що дитина замість того, щоб міцніше з’єднати двох люблячих людей, став причиною відчуження. Де вихід?
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
