fbpx
життєві історії
Ілона вже пішла до себе, бо ось-ось мав прийти мій чоловік, а він не дуже любить, коли хтось дома. Я Андрія чудово розумію, наробиться і хоче нормально повечеряти та відпочити, а не слухати жіночі балачки ні про що. Та цього дня в мене було в планах дещо інше. – Ти чого засумувала? Може на роботі щось трапилось? – О, думаю, помітив. Це вже добре! 

Ілона вже пішла до себе, бо ось-ось мав прийти мій чоловік, а він не дуже любить, коли хтось дома. Я Андрія чудово розумію, наробиться і хоче нормально повечеряти та відпочити, а не слухати жіночі балачки ні про що. Та цього дня в мене було в планах дещо інше. – Ти чого засумувала? Може на роботі щось трапилось? – О, думаю, помітив. Це вже добре!

***

Ну не повірите. Дочекалася таки. Після однієї прекрасної ночі чоловік подруги довів їй, що любить. Вночі вона йому нашептала, що їй холодно і на наступний день він купив їй шубу.

Взяв кредит і купив. Ілона зайшла до мене в цій самій шубі. Вся сяє.

– Як кредит віддавати думаєте?, – питаю, щоб її обличчя трошки зблідло.

– Та не знаю, Вася сказав, що це його питання. Справжній мужик такі справи вирішує сам-гордо сказала вона мені і пішла.

Ось думаю, везе ж бабі, сім’я начебто бідніша нашої, а вона вже в шубі. А мій чоловік при розмові про шубу завжди призводить такі доводи, що крити мені нічим.

То ми будинок будуємо, то машину треба міняти, а я шубу хочу!

Але я її все одно хочу!

М’яку таку, з поперечної норочки, щоб взимку накинути і по снігу пройтися. Схоже так і відійду в той світ без своєї мрії.

Нормальне бажання, а Андрій каже – примха. Що потрібно думати не про задоволення а про реальні справи. Ось везе ж таким дівкам, як моя подруга.

Вони вміють просити і переконувати. Їх не цікавить, скільки грошей треба на будівництво будинку або обмін машини і де їх взяти. Їм шубку вийми та поклади. І дарують ж їм шуби! І як мені теж навчитися так як вони?

Вирішила ввечері що б то не стало завести розмову про шубу з чоловіком. Ну не такі ж це великі гроші, раз Ілонки чоловік витратився.

Увечері прийшов Андрій з роботи. Я вся сумна. Він запитує.

– На роботі все в порядку?

– В порядку, якщо тебе більше нічого не інтересує- кажу я.

– Втомився я сьогодні, з цією кризою закрутилися ми зовсім. Поїсти дай, що там у тебе? – Андрій йде на кухню.

– Ну ось, і говорити про шубу не доведеться. Вже все ясно! – думаю я.

За столом чоловік мовчить і дивиться на мене. Я розумію, що йому зараз важко. Що треба тримати бюджет сім’ї не залізаючи в борги, а навпаки роблячи накопичення. Невідомо, що нас всіх чекає завтра.

Дуже сумно, що так буде завжди і що ми ніколи не купимо шубу, навіть в кредит. Тому що кредитів чоловік не бере. Або я просити не вмію? Чому мені так не щастить? Або мій чоловік просто жадібний?

Що скажете?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page