Інна для мене все, тому коли я дізнався, що ми не можемо стати батьками, бо проблема в мені – мій світ змінився. В голові все крутились думки, що вона, рано чи пізно, спробує “скочити в гречку”, адже це мрія її життя – бути матір’ю, яку я не в силі реалізувати. Коли її поведінка сильно змінилася, я не пошкодував грошей, і найняв детектива.
З Анею ми одружені вже 5 років, і для когось це може здатися невеликим терміном, але натерпілися ми вже чимало…
З дітьми у нас не виходить, лікарі не втішають. І що найгірше для мене, вони кажуть, що причина в мені…
Дуже люблю свою дружину і сильно боюся її втратити.
Останнім часом вже дійшло до параної, здригаюся від кожного дзвінка на її телефон…
Не дивлячись на те що я непогано заробляю і здатний забезпечити нам безбідне життя, мені постійно здається, що їй чогось не вистачає…
Минулого місяця, Інна вирішила знайти собі роботу, заявила, що більше не може і не хоче сидіти вдома…
Тримала в секреті своє місце роботи, посилаючись на те що розповість потім…
Мені це знову ж здалося дуже підозрілим, боявся що вона просто намагається викроїти час і скочити у гречку…
Так, ось така дивина, оселилася в моїй голові…
Найняв приватного детектива. Знаю, що дорого, але нерви і сімейне благополуччя все-таки дорожче.
Цю людину мені порекомендував друг, який раніше успішно скористався його послугами.
Незабаром детектив передзвонив мені і повідомив що моя дружина веде себе дуже дивно…
Це я і сам помітив, по круглій сумі яку вона зняла з мого рахунку…
Детектив повідомив, що вона легко помічає стеження за собою і постійно його обманює, ховаючись з поля зору, а потім з’являючись буквально за спиною…
Це було точно не схоже на поведінку Інни, вона спокійна дівчина, без шпигунських замашок.
– Юрчику, збирайся – одного ранку сказала мені вона.
– Куди збирайся? Мені треба в офіс – кажу їй я.
– Нічого страшного, багато часу це не займе…
Не став сперечатися, виїхали на її машині з дому, покотили по вулиці.
Тут лунає дзвінок від детектива.
– Інна від’їхала від будинку, а потім різко звернула в зворотному напрямку – повідомив він – Схоже є зачіпка, як на мене, вона мене не помітила…
– Дуже добре – відповів я і вимкнув телефон.
– Детектив твій дзвонив? – буденно запитала Інна.
– Зрозуміла… – розчаровано зітхнув я – Ти вибач… просто…
– Нічого, нічого – посміхнулася вона. – Я просто дуже хвилювалась, щоб він не зіпсував сюрприз.
Тут я помітив, що ми зупинилися біля дитячого будинку.
Вона жестом запросила мене всередину.
– Я провела тут місяць. – на ходу сказала Інна – І ти знаєш, тепер для мене нема нікого важливіше цієї дівчинки…
До нас назустріч вийшла маленька скромна дівчина, з величезними очима і родимкою на щоці.
– Ти ж не проти будеш, якщо ми удочеримо її? – запитала Інна насторожено.
– Ні – перебуваючи в повній прострації, відповів я.
Боже, який же я дивний… Вона у мене просто свята…
Фото ілюстративне – pinimg
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
