Ірина дуже хотіла дитину. Неймовірно хотіла! А чоловік Артем не хотів. Тоді вона сказала чоловікові, що народить від першого зустрічного.
Чоловік, звичайно, посміявся. Він був упевнений, що це дурний жарт. Ірина не жартувала. Якось в гостях у подруги зустріла симпатичного чоловіка, закрутила з ним швидкий роман. А потім чесно сказала йому про свою мету. І що ніколи не буде нічого вимагати від нього, їй потрібна тільки дитина.
Вона так і зробила, як сказала. Артем, звичайно, одразу пішов. Але Ірині вже було все одно на чоловіка. Вона народила чудового сина, була щаслива, ростила сама. Що було далі з Іриною і сином, розповім в кінці.
Ситуація давно така, що багатьом нашим жінкам чоловік ніби не дуже й потрібен. Тобто потрібен, безумовно потрібен, всякій жінці потрібна сім’я, вона так влаштована. Але це якщо міркувати з точки зору психології. А з точки зору біології – то навіщо він здався, якщо не брати до уваги дітородну функцію?
У нас в країні майже третина сімей – неповні. Неповні – це значить, що дітей виховує жінка. Третина сімей! Але я багато спілкувався з матерями-одиначками, у мене повно таких знайомих, дуже багато. Кожна говорить приблизно одне й те саме: рада б заміж, але за кого? До того ж, коли у жінки вже є дитина – ой ні, навіщо нашому чоловікові такий тягар?
Проблема у нас не в жінках – проблема в чоловіках. Ми ліниві, інфантильні, егоїстичні. Одна моя давня подруга вийшла якось заміж, вдруге, коли її доньці було років п’ять. А через рік розійшлася. Я запитав: що сталося? Вона засміялася: «Слухай, ну так у мене була одна дочка, а я ніби взяла собі ще й синочка, навіщо це мені?»
Жінці, як не дивно це прозвучить, куди спокійніше буває самій. Так, важко, так, вона плаче ночами. Так, не вистачає поруч мужика – просто щоб уткнутися в плече. Але де це плече? Поки знайдеш – життя пройде. Тому вони вирішують: будуть все самі, сподіватися нема на кого.
Я давно кажу: наші жінки – найкрутіші в світі!
Ось ще історія, про Оксану. Вона народила доньку, від одруженого чоловіка. Який їй дуже подобався: розумний, спортивний, веселий. Ідеальний екземпляр. Але Оксана знала, що сім’ю він не покине заради неї. Вона цього і не вимагала. Оксані було вже за тридцять, вона розуміла, що треба поспішати. Шукати чоловіка?
Оксана намагалася, але «попадалися суцільні козлики», як сама вона каже. Одним словом, вона народила. Це було вже років 12 тому. Батько доньки – порядний дядько, з нею бачиться, дає, коли може, гроші. Оксана ніколи ніяких аліментів не вимагала. По-перше, вона сама заробляє. По-друге, її метою було народити, а не фінансово себе забезпечити.
Але це ще не все. Рік тому Оксана знову народила. Знову дочку. Уже від іншого. Теж без шлюбу. У мене з нею дружні стосунки, тому я запитав, як на таке наважилася? Оксана відповіла: «Просто захотіла». Їй вже було за сорок, і вона захотіла другу дитину. Не залетіла – а захотіла. Усвідомлене рішення жінки.
Вони не розраховують на нас, життя занадто коротке, здоров’я швидко йде. Якщо до тридцяти чоловіка немає – грець з ним, вона сама влаштує своє життя. Звичайно, це не дуже нормально, дітям важливо рости з батьком, ріки впадають в моря. Але краще ніякого батька або приходящий батько, ніж пияка, який ображає дружину і дитину.
І жінки народжують без чоловіка. І вони цілком щасливі. Добре, не цілком. Але щасливі тим не менш.
А тепер розповім, що було далі з Іриною і її сином. Так сталося, що вона познайомилася з англійцем. Ні, Ірина не сиділа на сайтах знайомств, яких тоді ще й не було. І англієць запропонував їй заміж. Чужа дитина його не бентежила. Ірина з сином переїхали до Англії. Жили зовсім небагато, в маленькому містечку.
Головне – англієць виявився хорошим дбайливим вітчимом. А коли син виріс, то сам захотів знайти батька в далекій рідній країні. Знайшов, вони прекрасно спілкуються, у історії хороший фінал.
Але справа в тому, що навіть якщо б не знайшовся чоловік-англієць, не знайшовся б рідний батько – у історії все одно хороший фінал. Тому що жінка, яка пристрасно хоче дитину і її отримує – це завжди хороший фінал.
Хоча чому ж фінал? Це тільки початок.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
