Зі своєю свекрухою я бачилася всього двічі: коли знайомилися і на нашому з Тарасом весіллі. Ірина Максимівна живе у Луцьку разом зі своєю старшою дочкою та її сім’єю, ми – у Львові з чоловіком і дитинкою.
До мене вони всі поставилися нормально, і я була задоволена, що ми порозумілися з родичами чоловіка.
Коли в нас народився син, спочатку мені дуже важко було справлятися, чоловік до самого вечора на роботі, і моя мама запропонувала пожити у них, поки дитина трохи не підросте.
Чоловік погодився, аби його не чіпали, знав, що мої батьки реально допоможуть. Вони ще обоє працюють, але вечорами і у вихідні могли б займатися онуком, а я б у цей час могла трохи відпочити та виспатися.
Тільки я вже зібрала речі та подзвонила батькам, що на вихідних ми приїдемо, як чоловік повідомив, що не треба нікуди їхати, до нас приїде його мати, щоб допомогти мені і поживе у нас якийсь час.
Я сказала, що не потрібно цього, адже ми можемо поїхати до моїх батьків, вони живуть у цьому ж місті, а його мамі до нас треба їхати з іншого міста. Але чоловік наполіг і навіть спитав, чому це я не хочу бачити його маму, довелося погодитися й залишитися.
Мені не хотілося, щоб свекруха жила в нас, але чоловік сказав, що Ірина Максимівна приїде всього на тиждень, а потім він зможе відвези мене з дитиною на кілька місяців до моїх.
Свекруха відразу, мало не з порога, почала давати поради, говорити, що її дочка одразу сама справлялася з дітьми, а вона в цей час працювала, але мені готова допомогти. Мама Тараса не поїхала ні за тиждень, ні за два, живе в нас уже другий місяць і поки повертатися додому не збирається.
Вона займає одну кімнату, а ми з дитиною другу. Допомоги від неї я не бачу, хіба трохи погуляє на вулиці з дитиною, але коли вона починає плакати, відразу ж везе її додому.
З нею у мене лише додалося роботи. Якщо я раніше прибирала, коли є час, а могла і посуд покинути немитий до вечора, поки чоловік не прийде, а за цей час, поки син спить, теж відпочивала. Тепер же я під пильним оком свекрухи, а ввечері вона завжди каже Тарасу, що «ось ми зробили», хоча все робила я сама.
Вона любить вранці довше поспати, потім із чимось смачним попити чай, знаючи, що я вмію пекти і пироги, і навіть смачні тортики й різні пляцки, увечері каже мені, та так, щоб чув чоловік: «Тепер, коли я цілий день із дитиною, у тебе є час спекти щось до чаю». Що мені залишається робити, як не виконувати її прохання.
Потім Ірина Максимівна дивиться нову серію улюбленого серіалу, і я в цей час ні в якому разі не повинна її відволікати, а потім, трохи погулявши з дитиною, йде гуляти містом. Тарас бачить не все, тому вірить їй, і якщо я говорю щось, то він одразу: «Ти просто хочеш, щоб моя мама поїхала».
А я зрозуміла, що вона у нас просто відпочиває від своєї сім’ї, і скільки це триватиме, сам Бог знає. Але я вже не витримую такого навантаження, і відчуваю, що залишу їх обох і поїду до мами, а чоловік нехай побачить, як його мама прибирає та готує. Думаю, буде дещо здивований.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.