– Ірино, ну чому так? Я ж не перший день пліч-о-пліч біля Руслана працюю. Все якісь знаки уваги приділяю, а він мені каже, що кохає дружину. Я знаю, що це неправда, бо стільки разів чула, як вони по телефону лаються. Там любов’ю і не пахне. Та я б була такою дружиною, що б пилинки з нього здувала. Його Юлька зовсім не цінує.
***
– Ні, ну як так?! Ну не вірю я, що він так сильно любить свою дружину! Вони по телефону так буває лаються, що мама не горюй. А тут, відмовив мені, пояснюючи це тим, що любить дружину!
Я ж спеціально влаштувалася працювати в чоловічий колектив, щоб мужика знайти собі. Я ж не винна, що всі нормальні і адекватні вже мають дружин.
Але якщо інші поводяться тихо і спокійно, то Руслан ніколи не обділяв мене своєю чуйною увагою, а тут…
Розумієш, я йому відкрилася, розповіла про свої почуття, а він просто проігнорував мене. Посміявся над моїми почуттями і принизив, добре ще, що не при колективі… – вся в сльозах розповідала мені подруга.
– Значить, ти все неправильно зрозуміла, може він просто опікав тебе по доброті душевній. А осадив тебе, щоб не придумувала собі, що не попадя. Адже ти сама повинна розуміти, що це на краще. А то міг би і скористатися становищем, та потім кинути. І що б тобі залишилося? Пустота і біль. А воно тобі треба? – відповіла я на розповідь Оксани.
Подруга замислилася. І видно було, що згодна зі мною.
– Може ти й права. Я б страждала ще більше. А тут, ну подумаєш відмовив, що я собі вільного не знайду, чи що! – поміняла свою думку Оксана.
– Ну ось і славно. Світ клином на цьому чоловіку не зійшовся! – відповіла я.
А що ви скажете з цього приводу? Невже немає вільних хороших чоловіків? Чому “лізти” в чужу сім’ю?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!