fbpx

Іван був вже моїм. Ми кохали один одного. Це відчувалося на кожному кроці. Але його колишня дружина не здавалася. Того дня я поверталася з роботи. Оксана чекали мене біля під’їзду. – Я чекаю від Івана дитину, – прозвучало як грім серед ясного неба. Своїми “захцянками” Оксана зруйнувала наше життя. Та я ще за своє кохання поборюся!

Іван був вже моїм. Ми кохали один одного. Це відчувалося на кожному кроці. Але його колишня дружина не здавалася. Того дня я поверталася з роботи. Оксана чекали мене біля під’їзду. – Я чекаю від Івана дитину, – прозвучало як грім серед ясного неба. Своїми “захцянками” Оксана зруйнувала наше життя. Та я ще за своє кохання поборюся!

Іван був моїм першим чоловіком у житті. Він був моїм начальником, а я лише закінчила університет. Іван приділяв мені багато часу, вводячи в курс справи (робочі питання), був моїм наставником, ми багато часу проводили разом, і я закохалася.

Я не відразу зрозуміла, що Іван одружений. Ще й з маленькою дитиною. Я навіть хотіла звільнитися, але передумала, коли зрозуміла, що почуття взаємні. Він зізнався, що теж намагався боротися із цим, але не зміг. Із дружиною було давно все погано. Відразу після весілля набрала ваги, запустила себе, а кому така сподобається. Вона контролювала всі його дзвінки, смс, соц. мережі, часто телефонувала на роботу, вони весь час сперечалися, я сама не раз це чула.

Я і не збиралася забирати Івана з сім’ї, думала, що ми просто зустрінемося пару разів поза роботою, і мене відпустить. Але вже за місяць зрозуміла, що ношу під серцем дитину. Він зізнався у всьому дружині і пішов від неї. Регулярно відправляв їй гроші, сплачував усі рахунки, а ми жили на орендованій квартирі.

Я не знала, що це початок кошмару. Дружина Івана на нас обох, була не те слово обурена, нацькувала всіх знайомих і рідню, приходила на роботу, влаштовувала “бурі”…

У Івана почалися проблеми на роботі, невдовзі його звільнили. Ми перебивалися випадковими заробітками, було дуже важко. Моєї зарплати ледве вистачало на квартиру та їжу. До того ж, претензії і звинувачення з боку дружини не припинявся. Вона дізналася, де ми живемо, приходила з сім’єю та вересками. Тим самим Оксана хотіла змусити Івана повернутись.

Через якийсь час в нашій сім’ї почались непорозуміння з Іваном, через всю цю ситуацію я втратила дитину. Здоров’я похитнулося. На хороше обстеження та лікарів теж не було коштів. Все сипалося на очах. Я багато разів поривалася піти, але не могла залишити Івана зовсім одного.

Мене близько не підпускали до їхньої дитини, а йому на кожній цій зустрічі полоскали “сіру речовину”. Після них він завжди приходив злий або дуже засмучений. Так що коли я дізналася, що його Оксана при надії, то була в подиві. Про це я дізналася безпосередньо від неї, вона зустріла мене біля мого під’їзду.

Після були довгі розмови, визнання в тому, що у них все по-справжньому, не так, як в нас. У результаті, після тижня дзвінків від неї та її рідні, Іван повернувся до неї. Постійно мені пише, каже що любить, вибачається. Каже, що йому дуже погано і дружина маніпулює та дратує його, але при цьому й не відпускає нікуди та ще сильніше контролює.

А я повернулася до батьків. Люблю Івана та хочу повернути назад. Терпіти не можу його колишню дружину. Зламало життя нам обом.

Навіщо жити з людиною, яка тебе не любить, прив’язуючи її до себе такими способами? Мені Івана дуже шкода, і я хочу допомогти йому. Переконати розлучитися з нею, незважаючи ні на що. Адже насправді ця дитина не потрібна їм обом.

Ми б були разом врази щасливіші.

Тільки як мені його переконати повернутися до мене?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page