Хочу розповісти історію свого рідного брата. Іван з Оксаною одружилися, коли їй було майже 18 років, і Оксана була на сьомому місяці. Івану тоді було 24 роки.
Напевно, він любив її. Паралельно з сімейним життям навчався і працював у всіх можливих місцях, де можна нормально заробити і платити за свої дві освіти, забезпечувати себе, дружину і троє дітей. До її 23 років у них було вже 3. Була б і четверта, але Боженька вирішив інакше…
Моя мати не вилазила з їх квартири, була звичайнісінькою безкоштовною домробітницею, нянькою. Ще й захоплювала в поміч мене, малолітню сестру. Мама Оксани відмовилася допомагати і жила своїм життям, їздила за кордон, ні в чому себе не обмежуючи. На даний момент, кілька років тому вона пішла з життя, залишивши своїй дочці непогану спадщину (двокімнатну квартиру і дачу, навпіл з її братом).
Що я пам’ятаю про їхнє життя? Вічно втомлений з чорними колами під очима – брат. За програмою “Молода сім’я” він купив чотирикімнатну квартиру, її родичі спонсорували, згодом він повернув їм, гроші.
Зараз Івану 44 роки і 7 років тому вони офіційно розлучилися. Спочатку він поїхав до Києва, потім я думаю, придбав нерухомість десь за кордоном. Мотивацією розлучення, з її слів було: “Він не приділяє мені, як жінці уваги”.
Я знаю, що в Івана зараз все дуже добре, але ні про своїх дітей, ні про свою колишню дружину і взагалі ні про кого (крім дуже рідкісних телефонних дзвінків нашій матері “для галочки”) не хоче ні бачити, ні чути. Оксана кілька разів подавала на аліменти, офіційно він жебрак і багато не візьмеш. Всі діти вже повнолітні, крім останньої, та й їй вже майже 18 років. Дітей він підняв і поїхав без оглядки…
Оксана після розлучення кілька років гуляла, міняла чоловіків, випивала, розважалася, надолужувала згаяні роки юності і молодості. Майже дорослі діти, безумовно, страждали, беручи участь в цьому “цирку”. Зараз у Оксани начебто з’явився стабільний чоловік, більш-менш все налагоджено, працює простою вихователькою в дитячому садку, хоча брат мій змушував її вчитися. Але мабуть кожному своє.
У мого брата дихає на даний момент тільки одна легеня, друга просто в один момент перестала дихати. Лікарі сказали, що постійні стреси, вічне нервове перенапруження, хронічний недосип зробили свою справу. Хочеться побажати йому величезного, нарешті таки особистого щастя, реального тепла і затишку. І я його прекрасно розумію, з яких причин він нікого не хоче бачити і чути.
Хочеться сказати дівчатам, що народження дітей повинно бути під контролем. У чому сенс і суть? У чому щастя багатодітних сімей? Я б не сказала, що ці троє дітей, на яких покладена половина кращих років життя, щасливі. Рідного батька давно немає, в квартирі живе чужий чоловік, тому що їх мати “надолужує згаяне”.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – life.pravda
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
