fbpx
життєві історії
Іванна Петрівна все життя тягла всі справи на собі. Чоловік був, не те слово, ледачим. Жили вони в маленькому районному центрі. Єдина дочка виїхала до області на навчання, а згодом вийшла заміж. Про ніякі обновки й мови не було, всі заощадження йшли в місто, там тільки-тільки з’явилася на світ онучка. Але мене турбує не це. Насправді Іванна Петрівна каже, що вона та людина, на яку потрібно рівнятися

Іванна Петрівна все життя тягла всі справи на собі. Чоловік був, не те слово, ледачим. Жили вони в маленькому районному центрі. Єдина дочка виїхала до області на навчання, а згодом вийшла заміж. Про ніякі обновки й мови не було, всі заощадження йшли в місто, там тільки-тільки з’явилася на світ онучка. Але мене турбує не це. Насправді Іванна Петрівна каже, що вона та людина, на яку потрібно рівнятися.

В Іванни Петрівни було ще те життя. Але мене дивує інше.

Гірка доля Іванни Петрівни полягає не в успішності та спробах досягти своєї мети, покращити своє життя та добробут. Вона просто весь час чекала, що її Андрій остепениться, і перестане бігати за кожною спідницею. Ще й до того в чарку заглянути любив. В один момент він став для неї справжнім тягарем. І спати навіть нормально не виходило. Вже й за посуд взявся… Зрозуміло, на роботу не ходить.

Свої скромні доходи Іванна Петрівна розподіляє так: більшість йде на продукти, харчування та комунальні платежі. А третину вона віддає доньці. Адже та нещодавно стала мамою і їй треба допомогти. На себе особисто у жінки нічого не залишається.

Тому її зовнішній вигляд залишає бажати кращого. Вона може хіба що вмитися і причесатися. Ну і одяг випрати. Новий одяг вона собі майже не купує. Хіба до свята. Прикрас у неї немає. Та й косметики також.

Я могла б зовсім нічого не писати про неї, якби вона сиділа собі і мовчала. Доживала своє життя і мовчала про сімейні негаразди.

Але я справді здивована іншим. Адже сама себе Іванна Петрівна вважає мало не героїнею! Вона ставить себе як приклад підростаючому поколінню. Уявляєте? Ось беріть приклад із мене — ось як треба жити насправді! Все життя я прожила з тим самим чоловіком. І в радості, і в злиднях. А не те що зараз — не встигнуть вийти заміж і одразу розлучаються. У житті порядної жінки має бути лише один чоловік! А все інше – це дивина!

Усім незаміжнім жінкам Іванна Петрівна неодмінно пропонує швидше вийти заміж. Лякає самотністю і тим, що вони можуть у дівках залишитися. Хоча, якщо задуматись над її долею, то самотність у порівнянні з її життям — справжня радість! Це найкраще, що тільки можна собі уявити!

Зрозуміло, якщо дійсно йдеться про неймовірну любов, яка одна і на все життя, то до цього потрібно прагнути. Тільки йдеться про спілки, коли над шлюбом працюють обидва партнери. А коли жінка тягне на собі весь будинок та весь побут, то в такому шлюбі немає нічого доброго. Немов стілець без ніжки. Сумнівне задоволення…

Якщо говорити про порядність, то я думаю, надзвичайно дивно вважати, що жінка, у якої в її житті був лише один чоловік, потребує пошани, визнання і є предметом гордості. Адже це особиста справа кожного – хто хоче, той заводить кілька стосунків. А хто не хоче, задовольняється одними. І якщо їй уже перевалило за 50, то я б цим точно не пишалася.

Мені багато разів доводилося помічати, що жінка, яка щаслива у шлюбі, нікому нічого не радитиме. Швидше навіть навпаки. Вони радять задуматись, придивитися, адже це дуже серйозний крок. Краще нагулятися досхочу, ніж занурюватися у вир із головою. Адже це велика відповідальність і таке інше.

А ті, хто наполягає на оформленні стосунків і кваплять інших до швидкого шлюбу, або нещасні в ньому, або вже самотні.

Якщо ви погоджуєтесь зі мною, то поділіться своєю думкою у коментарях.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!