fbpx
життєві історії
Із чужими справді простіше, ніж із рідними! Бувало, і допомагали чужі люди набагато більше, ніж свої! Сусідка-пенсіонерка, наприклад, раніше безкорисливо сиділа з моєю донькою! Скільки разів вона мене виручала, не описати! За наявності двох пар баб-дідів на пенсії, з хворою дитиною сиділа чужа людина, ось так. І від грошей відмовлялася завжди. Я їй досі вдячна!

У тридцятирічної Іри досить солідний досвід проживання в орендованому житлі.

І зовсім не тому, що приїхала здалеку. Іра – володіє навпіл з матір’ю трикімнатною квартирою у столиці. Мати зараз живе в тій квартирі одна, хоча місця для двох жінок у трьох кімнатах більш ніж достатньо. Але про те, щоб оселитися з матір’ю, Іра не хоче чути.

– Ой, ні, тільки не це! – сміється вона. — Нам із матінкою більше трьох годин поспіль перебувати поруч просто протипоказано!.. Хорошим це не закінчується. Чому лаємося? – А незрозуміло взагалі! Вона хороша, і правильні речі каже. Але ж ужитися нам складно. На рівному місці примудряємось влаштувати скандал. Та що там, ми по телефону раз на тиждень стабільно лаємося. Ні, я краще голодуватиму, але житиму без мами!

Знімати окрему квартиру для себе однієї Іра не бачить сенсу: шкода грошей, які доводиться віддавати в нікуди. Набагато дешевше, веселіше, та й зручніше жити із сусідкою чи навіть із сусідками.

— Найпростіше з якоюсь незнайомою дівчиною, за оголошенням, — пояснює Іра. — Ну, так дивлюся, звичайно, щоб людина була більш-менш адекватною. Але мені щастить: ніколи жодних проблем! Хоча вперше, пам’ятаю, було складно зважитися на таке — з’їхатися з абсолютно чужою людиною. Виявилося, боялася даремно!

З тією першою дівчиною Інга прожила два роки, вони й досі найкращі подруги.

– Ой, весело жили! – сміється вона. — Напевно, найкращі роки це були. Ділилися всім, разом гуляти ходили. А потім Наталка вийшла заміж, і я зробила помилку: покликала на її місце стару подругу. Загалом, з тією дівчиною ми не змогли, хоч знайомі були добре. За кілька місяців дуже посварилися. З того часу волію селитися з абсолютно незнайомими, і заїжджати одночасно, щоби все на рівних. Зараз у мене просто чудові сусідки, дві жінки. Живемо у трикімнатній квартирі душа в душу. Зі сторонніми простіше!

Треба сказати, з Ірою багато хто згоден.

— Якщо ось так аналізувати життєвий шлях, із чужими справді простіше, ніж із рідними! Бувало, і допомагали чужі люди набагато більше, ніж свої! — часто каже одна моя гарна знайома. — Сусідка-пенсіонерка, наприклад, раніше безкорисливо сиділа з моєю донькою! Скільки разів вона мене виручала, не описати!

За наявності двох пар баб-дідів на пенсії, з хворою дитиною сиділа чужа людина, ось так. І від грошей відмовлялася завжди. Я їй досі вдячна! На хорошу роботу мене влаштували чужі люди, родичі на посадах навіть не почухалися. Чужі люди у складний момент з пропискою допомогли, свої, уявляєш, відмовилися! Побоялися прописувати вагітну. А чужі — не побоялися, дякую їм величезне…

А вам теж із чужими та сторонніми простіше, ніж зі своїми?

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.

You cannot copy content of this page