Із самого початку я своїй свекрусі не сподобалася, тільки правда мовчала вона і нічого не говорила.
Ми з чоловіком з’їхалися і вона стала показувати свій характер, що її не влаштовує, як я одягаюся – сірою мишкою називала.
Що я не фарбуюся толком і сиджу весь час вдома або на роботі.
Так, їй саме це все не подобалося. Через два роки я народила синочка, ми з чоловіком були дуже щасливі, він всюди був присутній.
А свекруха знову і знову показувала свій характер який довів мене до нервового зриву, а чоловік зовсім мовчав.
Перший раз я поїхала до батьків, але потім повернулася, правда знімали житло, чоловік зняв, поки ми гостювали з сином у моїх батьків.
Потім вона стала приходити і говорити, яких продуктів у мене немає в холодильнику.
Синові моєму ніколи і нічого не дарувала, хоча це її онук.
А може лише тому що у неї троє хлопчиків і вона мріяла про внучки.
Вже рік як не бачилтсь і не дзвонила, тільки брудом поливати може. Я вирішила для себе, що онука вона більше взагалі не побачить.
Сподіваюся, що рішення буде вірним.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.