iBilingua

Катерина, моя двоюрідна сестра, на свій тридцятий день народження замовила ресторан. Я вже і сукню придивилася, добре, що не купила. Коли моя рідна сестра зателефонувала, і спитала чи не пригляну я за її дітьми в неділю, я не могла зрозуміти, при чому тут я, я ж також на святі буду. А виявилося, мене, і ще одну нашу сестру, віднесли до “пенсії” в 47 років, а Катя хотіла бачити одну молодь. Словом, не пройшли ми по “віковому ліміту”

В нас велика родина. В мами було три брата і дві сестри. А в тата крім нього два брати і сестра.

Ми всі порівняно живемо недалеко один від одного, тому зустрічалися завжди часто.

В нас як не свята, то дні народження. Останнім часом ми святкували лише ювілеї.

Мені 47 років. Моїй рідній сестрі скоро буде сорок.

В нас багато двоюрідних братів і сестер.

І ось власне в однієї з двоюрідних сестер в неділю був ювілей – 30 років.

Я не знаю як у вас, а у нас наперед прораховують, в кого найближче святкування, до кого підемо на забаву. Словом, готуються, а як інакше.

Так було і з Катериною. Вона заміжня, виховує з чоловіком сина.

Ще заздалегідь я чула в обговореннях рідні, що святкувати вона день народження буде в ресторані. Хотіла Катя все з шиком щоб було.

Я ж придивлялася наряд, взуття. Добре, що не купила завчасно, а то образливо б було.

Я чула від рідні, що в списку “молодь”. Ну, думаю, я ж не “пенсія”, точно повинна бути.

А потім моя сестра рідна мені телефонує, і питає, чи можна до мене в цей день дітей привезти, бо вона з чоловіком хоче повеселитися без “мамкання”.

Я вам чесно скажу, я хвилин п’ять не могла зрозуміти, що й до чого, і чому мені сестра таке пропонує, я ж також там буду.
А виявилося все зовсім не так.

Катя сказала, що багато гостей запросити не може, бо це дорого, тому зробила такий собі “віковий ліміт”.

Словом, в ресторан були запрошені всі, кому було до сорока.

Читайте також: В нас є вільна квартира, яка дісталася чоловіку від батьків. Вже давно було обговорено, хто перший з дівчат заміж вискакує, того й дах над головою. Другій же дочці ми свою віддаємо. Але після того, як Оксана розписалася, чоловік змінив свою думку. Він каже, що це місія зятя, що він сам має про це подбати. В неділю, і ми і свати, були в дітей в гостях. В Оксани був день народження. Після її “тосту” мені хотілося з тою хлібопічкою провалитися крізь землю

Катя мені дзвонила і щось виправдовувалася, але мені вже було байдуже.

Мене і ще одну нашу сестру після сорока відправили до “пенсії”.

Так, значить так. Я сильно не засмучуюся. На свій найближчий ювілей я їх просити не буду. Скажу, що дитячий садок мені не потрібен.

Але як би там не було, мені ця ситуація дуже не сподобалася.

А що б ви зробили на моєму місці?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua